3. Проблеми медіонів

Ще один день на Валеріані почався з ночі.

Цього разу Меладжіо нас не охороняв. Його відправили додому. Елі ж запропонували окрему кімнатку. І вона погодилась! Я була шокована. І за що таке? Я зовсім не хотіла лишатись з Кирилом наодинці та Еля тільки підморгнула мені і відправилась спати в застінки.

Коли я спробувала вмовити її, то голос в голові дав зрозуміти, що я можу навіть не намагатись.

«Мар! Якщо ти відмовишся спати з ним в кімнаті, то вони вирішать, що ти вільна. А тут чоловік сто готових до подружніх стосунків. Можеш і Меладжіо вибрати. Він симпатичний, чи не так?»

До інших стосунків я морально приготувалась. З Кирилом все одно нічого не світить, хоча б через те, що я ніяк не можу проявити своїх почуттів, жодним доторком чи словом. Та і він не горить коханням до мене. То ж я за день, добре подумавши вирішила завести реального бойфренда. Я дівчинка доросла і здоровий секс зайвим не буде. Принаймні так заявляє Елларія. А якщо це каже богиня кохання і запевняє, що я як відьма ще й буду сильніше, бо звільнятиметься закупорена енергія, то що ж? варто скористатись, чи не так? Не все ж життя страждати від нерозділеного кохання?

А тут я в одній кімнаті з ним. І цілу ніч.

- Не облажайся. – прошепотіла Еля на вухо, коли ми прощались в коридорчику. Добре, що його освітлювала тільки малесенька лампадка і не видно було, як почервоніли щоки. А вона пішла, лишивши мене наодинці перед дверима.

Кирил пішов спати трохи раніше, тож про те, що Елька спатиме в іншій кімнатці не знав. Він і спав вже напевно, тож я тихенько прокралась туди і засунула за собою двері-купе.

Кімнату заливало місячне світло, тож легко було розгледіти все навколо. Кирил спав під однією зі стін, вкритий хутром.

Якомога тихіше подалась в протилежна сторону і залізла під іншу купу. Вночі має бути холодно.

- А де Елларія? – пролунало шепотом в тишині і я мало не підскочила. – Давай, я вгадаю, і якщо так, стукнеш по підлозі раз, ні – двічі. – я стукнула раз. – Вона пішла прогулятись. Ні? Спить? Так? Не тут? Ясно? І, ми тільки двоє?

Я боялась стукати і тихенько затаїлась під ковдрою. А коли відчула кроки було вже пізно. Кирил присів біля мене.

- Мені трохи холодно одному, пустиш? Ні? А чому? Ти не хочеш? – він затамував подих, а я все не стукала. І сама не знаю, що хочу. Серце ніби вилітало з грудей бігло таким галопом, що ніхто не пережене. Думки також хаотично літали в голові. Це просто западня. І навіщо Елларія так вчинила. Могла ж сказати, що я спатиму з нею. Не подруга – а зрадниця!

А Гайдар тим часом примостився сидіти біля мене, накинувши плед на спину.

- Я посиджу. Якщо ти не проти. Справді можна? – в його голосі почулась усмішка, добре, що він зрадів. – Хотів би я знати, чому? Для чого була ця вся вистава вчора, з переодяганням? Якщо я тобі подобався хоч трішки, варто було сказати чи показати це. Адже більшість моїх спроб поспілкуватись ближче ти просто ігнорувала, або ж втікала від мене. І чому ти не можеш мені нічого сказати? А? Елларія ж знає причину, ви двоє знаєте? Що я маю зробити, щоб це перестало діяти? – мій здогадливий… - Померти чи що? – я швидко двічі стукнула по підлозі. – І ти мені не скажеш? Зрозуміло? Взагалі нічого не скажеш…

Відчула, як він розтягнувся поряд. Під ковдру ще не вліз, але що йому заважає? Та якось не хотілось випадково торкнутись його і щоб йому було боляче. Я викотилась з-під ковдри і встала. Підійшла до стіни з якої сочилось місячне світло.

- Ти куди? – він підвів голову і вже збирався підвестись та я показала стоп рукою і він сів назад. – Поясни хоч жестами. Я сказав, щось зайве?

Стукнула двічі по підлозі. А потім повернулась до стіни. Моя рука на її фоні була темною, безколірною, та світло хоч і розсіяне дозволяло бачити її форму. І в голові відразу зблиснули спогади: собачки і зайчики під світлом ліхтарика, пташки. Коли переплітаєш руки і формуєш щось незвичайне. Ми таке робили з татком.

Так, я можу показати жестами. Все, що не могла йому сказати.

Тож я сіла боком і поклала голову на коліна. Кілька секунд обдумуючи, що зроблю далі. А потім повільно підняла руки, так як це роблять у східному танці, переплітаючи пальці. Кирил кашлянув. А я продовжила, підвівшись і намагаючись зробити це красиво. Дарма, я ходила рік на східні танці, а так і нічого не навчилась, рік на хіп-хоп…танці не моє!

А витягнувшись на повний зріст почала розплітати косу і пальцями розчісувати волосся. Коли останній локон став вільний я розгладила його і тріпнула, воно хвилею розсипалось по спині. Хай уявляє, я знаю, як він це любить.

Рухалась і спостерігала за кожним своїм рухом. Щоб був плавним, виглядав красиво і витончено і точно знала, що він спостерігає за мною.

А потім вирішила зробити ще одну дурницю. Стягнула футболку. Нам вранці Зана видала чисті речі, поки наші випрані сохли. А на ніч я її вже одягнула. Точніше, вже повільно скидала. А потім відкинула в сторону. По тілу пробігли мурашки. А я прогнулась, як у танці, та провела пальцем по животу і вище. А потім вильнула волоссям і стегнами по черзі. Німий танець з елементами стриптизу. Не знаю, як він, а я вже була збуджена. І руки самі потяглись до шворок на штанях, які розпустились легким порухом руки. А потім я зняла і їх. Ніколи не була такою голою перед хлопцем! Вся горіла та зупинитись вже не могла. В голові відразу спливали нові і нові рухи з братових сайтів з порнухою. І я відчувала себе останньої грішницею роблячи таке, на що було колись соромно дивитись. Але ж тут майже нічого не видно, чи не так?