6. Магія і сни

Наступного дня дівчата не давали мені проходу із запитаннями. Та видати секрет магів я не мала права, пообіцяла все-таки. Тож я лише обмовилась, що їм варто прийти на дискотеку в честь свята і вони все взнають самі. Райку така відмовка не задовольнила і вона увесь день дулась і не розмовляла зі мною.

На медитації я вже планувала, як без зайвих питань злиняти в бібліотеку. Вчора моїм планам не вдалось збутись, та навіть те, що я обзавелась новими дружбанами моїх намірів не похитнуло. Та в кінці заняття я відчула, як мітка тепліє, чомусь я вирішила, що Кирил хоче зустрітись чи може просто думає про мене. Одразу згадався його шоколадний погляд, який горів теплотою, коли він говорив про наші мітки. Було таке враження, ніби він був щасливий, що я її носитиму.

І таки так. Він чекав мене в коридорі біля спортзалу. Звідти ми відразу пішли в студію. Я жарити котлетки, а хлопці репетирувати.

Кирил підтвердив мій здогад, що мітка тепліє, коли думаєш про друга. Ну я і влипла…тільки б не думати про нього зайвий раз!

Ще одне фото Марини, в повсякденному стилі)

Тиждень пролетів непомітно. Наступала довгождана дискотека. Для всіх був дрес-код, що мене дуже здивувало. Для дівчат обов’язковими були сукні або ж спідниці довжиною, як мінімум до коліна, хлопцям чорно-білий, а от на рахунок фасонів ніхто нічого не вказав.

Дивна дискотека, але що поробиш, в кожного свої причуди.

В суботу ми з мамою прикупили мені плаття. Чомусь я зовсім не хотіла виглядати сексуальною, тому мій вибір зупинився на милому майже дитячому на вигляд, з красивим вирізом «лодочка», розширеним від талії і злегка пишним за рахунок трьох нижніх спідниць і головне – чарівливо-рожевим, з красивим бантом з-заду. Низ довелось подовжувати мереживом!

Тато констатував, що я впала в дитинство. А Колі сподобалось. Він написав, що я радше схожа на фею, ніж на відьму, чому я усміхнулась. Звучить красиво та і я виглядала зовсім ніжно, сама на себе не схожа, не те, що на випускному.

Вже в самому кінці нанесла трохи туші на вії і мій улюблений 55 блиск Eveline. Розчесала волосся. Непомітно підійшла мама.

- Таки варто було зробити зачіску, Алінка прийняла б тебе.

- Мам, це ж просто дискотека.

- Все одно. Мені хочеться, щоб ти була найчарівніша. – вона обняла мене.

- Я і так гарна, вся в тебе, хіба ти не помітила?

- Ну так, так. – мовила вона відпускаючи. – Татко вже пішов вниз. Не затримуйся надто довго, набереш, коли закінчиться дискотека і він тебе забере.

Я кивнула мамі і подалась на вулицю. Татко вже завів авто і чекав мене всередині.

Ми жили недалеко від коледжу і я могла б дійти пішки та він наполіг, що мусить відвезти таку красуню, бо ще вкрадуть. З татусем, як і з мамою важко дискутувати, то ж я погодилась і він миттю домчав мене до воріт коледжу. Майже слово в слово повторившись з мамою він випустив мене з машини і залишив саму.

Ну що ж, я пішла!

До дискотеки я не дійшла. В коридорі мене перестріла чарівна трійця.

- Ти подивись-но, хто приперся на дискотеку. – першою, як завжди включилась Анька.

- Ти хіба не в курсі, що відьом не запрошували? – фиркнула та, що я не знала як її звати.

- Ох, якщо ти надієшся, що Кирил з’явиться і допоможе тобі, то дарма. Він зараз з дружками на сцені, тож тобі хана. Будеш знати, як відбивати чужих хлопців. – вона намірилась вдарити мене та на півдорозі її чогось шваркнуло і вона відсахнулась. – Не можна застосовувати силу!

- А я ж казала, що вона ініційована. – влізла сама нормальна з них.

Я тільки скрушно похитала головою, розуміючи, що і на цей раз вони прорахувались.

- А знаєш, я всім обіцяю, що перетворю в п’явку. Напевно прийшов час здійснювати обіцянки. – видавила я, розглядаючи нігті.

- Ти не посмієш! – пискнула вона.

- Чому це!? Відьмам дар не запечатують, бо не можуть. Мені взагалі нічого не зроблять, бо спишуть все на стресовий викид сили. – я подивилась їй у вічі. – Хоча, мої одногрупники праві – бляда, як молька. Може тебе молькою зробити?

- Що ти собі дозволяєш?

- Ще кілька слів і я таки дозволю. – я демонстративно клацнула зубами і дівчата задкуючи зникли в коридорі.

Вперше відчула себе крутою. І відьмою, хоча це явно не мій дар захистив мене. Ну Кирил, начувайся, я тобі покажу магію!

Отак, я б йому показала магію…і всяке таке, чого встигла надивитись на братових порносайтах поки він в армії. Він як приїздив на випускний півдня комп від вірусів чистив. А що? Мені ж цікаво. Моя перша спроба взагалі ні в що не ставилась, якщо порівнювати з тим, чого я надивитись встигла. Щоправда навіть відчуваючи себе дико грішною я не поспішала каятись.

О, ні! Тільки не думати, не думати.

А ось цього я зробити аж ніяк не могла. Кирил вів себе добре. Навіть прекрасно, але тільки як для друга. А я не сміла порушувати цю ідилію. Врешті, він не зобов’язаний розділяти мої почуття чи відповідати фантазіям. Хоча і тішила себе тим, що мій значок тепліє дедалі частіше та я це спирала на те, що я думаю про нього, а він тоді згадує про мене.