Хлопці прийшли у квартиру, щоб розвантажити речі (Діма домовився з рієлтором, щоб вони могли сьогодні все залишити, а завтра оформити документи). Залишивши свої речі, вони сіли в машину (так, як у Діми не було власного автомобіля, він орендував його на час переїзду) і вирушили в тимчасовий притулок. Хлопці їхали туди близько трьох з половиною годин. На вулиці була зима й тому дорога була дуже слизька. Тому Діма повинен був їхати повільно. Коли хлопці вже під’їжджали до будинку біля будинку вони побачили чоловіка це був рієлтор. Він привітав хлопців й запросив пройти в поміщення. Коли вони пройшли на кухню то чай вже чекав їх на столі.
- Оскільки ви вирішили жити в цьому будинку, ви повинні знати. Чому ніхто не хоче жити в цьому будинку. Річ у тому, що раніше в цьому домі жила літня жінка, яка була спадковою відьмою. – Почав розповідь рієлтор.
- Боже, перестаньте нести дурницю! Немає ніякої містики! - Дратівливо сказав Діма.
- Ну, як знаєте, моя справа попередити, щоб потім не було претензій що я не казав про таке. – Зітхнув чоловік.
Старий дав ключ Дімі й пішов з дому. Через декілька хвилин Діма поїхав оформляти документи. А Даня з Андрієм пішли снідати. Увечері Діма повернувся з хорошими новинами.
- Я оформив документи, і ми завтра переїжджаємо в нову квартиру. - Стомлено сказав Діма.
- О, це чудово, тому що тут якось страшно знаходитись. – Сказав Андрій.
Ви, хлопці, серйозно повірили тому старому маразматику!? - сказав Діма з посмішкою. - Я дуже втомився за сьогодні тому я йду спати.
Хлопці пожали плечима й теж пішли спати, але поспати їм вдалося тільки до опівночі.