Частина 3. Велика Милосердна війна

Колись на землях Нортланда цвіло життя. Стародавні листи кажуть, що у цих місцях народилися шість великих богів: Мальтурак – Бог Війни. Горрідій – Бог Лісу. Шаддар – Бог Ночі. Люкс – Богиня Сонця. Анеамія – Богиня Милосердя, Мор – Бог Моря.
Ця земля мала стати центром всього святого, тут мала зникнути грань віри, тут могли народжуватися могутні союзи різних релігій! Але це лише старі шматки паперу, які зараз нічого не варті.
Сьогодні Нортланд називають "Чумною землею" або "Землею Мертвих". Причиною цього виступає конфлікт між двома королівствами: Фідельхарт та Нортланд.
Сім'я Сивогривих була панівною династією в королівстві Нортланд. Їхня слава випереджала чутки: Могутні воїни, маги, ілюзіоністи, чаклуни. Вони були символом сили та мудрості своєї землі. Люди вірили їм, а сусіди боялися... Власне страх і привів до Великої Милосердної війни.
Біда прийшла звідти, звідки ніхто не чекав. Послідовники Анеамії, тобто королівство Фідельхарт віддало священний запит на консиліум з приводу лікування Нортландських земель.
Король Мілот запевняв, що використання чорної магії треба заборонити, бо це опоганює тіла загиблих і саму суть віри. Після довгих, потайних від Нортланда, переговорів було прийнято рішення про створення Альянсу "Зцілення".

Альянс вдерся на землі Сивогривих десятої ночі першого місяця снігопаду. Вони ловили чорних магів та спалювали їх. Рубили голови дітям, які намагалися ховатись за допомогою магії ілюзій. Вішали людей похилого віку, які лікували поранених магією некромантії.
Після падіння села Мал' Кадар, був завданий удар у відповідь. На поле бою прибув воєвода Тіріон Сивогривий — герой Нортланда, який одного разу боровся за Фідельхарт, він же був старшим сином короля Слейна Сивогривого. Тіріон, огорнутий люттю зради кинувся в бій, в якому зміг убити королеву Шаддарала, яка очолювала вторгнення. Війська альянсу, позадкувавши, покинули поле бою. На жаль, сам Тіріон нікому не говорив про отримані в битві поранення, і загинув стоячи, спершись на свій легендарний дворучний меч - "Душеруб".

Дізнавшись про смерть свого сина, Слейн відправив гінців у кожне королівство з загрозою знищення всіх правлячих сімей за межами Нортланда.
Замість відповіді, Сивогривий отримав повномасштабне вторгнення зі знищенням усіх важливих міст, а коли справа дійшла до Бладханта – столиці Королівства, Слейн пожертвував собою, щоб воскресити армію мертвих, залишивши двох немовлят і няню в замку, сподіваючись, що їх не вб'ють.
Мертві повстали з могил і йшли відбивати напад Альянсу. Перемогти було неможливо! Шалені тварюки просто йшли вперед і не вмирали. Бої тривали ще кілька тижнів, внаслідок чого армію живих мерців поповнили солдати "Цілителів". Було прийняте рішення відступити та відокремити Нортланд від священних земель. Відтворивши стіну зіткану з ниток магії милосердя, Фідельхарт набув статусу "Земля Героїв". Внаслідок цього релігія Милосердя поширилася по всьому континенту.
Через кілька місяців до замку покійного короля Слейна відправили екзорцистів, вивчити всю ситуацію. Під час огляду приміщень, агенти знайшли дівчину, яка вмирала від спраги та двох дітей. Обидва хлопчики. Один мав білий колір волосся, а другий звичайне русяве. Від няні тхло проклятою магією, її спалили, а дітей забрали. Дитину з білим волоссям відправили до столиці Фідельхарта - Вухтоля, де дитину визнали сином Короля Нортланда. Мілот узяв його під свою опіку, дав йому ім'я Дієго і той служив придворним екзорцистом. У хлопця був дар до магії Тління, власне він досяг великих висот і став одним з поважних агентів короля. Йому дозволили відновити своє прізвище та вести вільне життя, але заборонили ставати при владі.

Другого хлопчика було підкинуто до міста Анеамор під двері златого храму. Хлопчика прозвали Стівеном і навчили священної магії Милосердя. Магія давалася йому легко, але з часом вона слабшала. У храміі виникли суперечки про вигнання хлопчика та його відправлення у далекі західні міста, але за нього заступився спостерігач Кейн. Саме Кейн підібрав цього хлопчика і він зобов'язався його виховувати. Стівен ріс у спальному корпусі й не скаржився, він був завжди слухняним і любив допомагати господареві корпусу, навіть називав його батьком.

Одного разу пішли чутки, що король Слейн мав сина бастарда, хлопчика, який не перейняв кольору волосся звичайного для Сивогривих, але він не відмовився від нього, а навпаки взяв хлопчика в замок разом із матір'ю.
Король Мілот не міг залишити це поза увагою, адже це може означати, що один із синів може просочитися ненавистю, адже його покинули і як їхній батько — пробудити мертвих. Їх вирішили ізолювати один від одного, але дізнавшись, що в обох немає схильності до темної магії, їх познайомили. Брати були найкращими друзями. Протягом усього життя вони ділилися хорошими та поганими новинами: Смерть собаки, закінчення академії, провал іспитів, весілля Стівена та Анни, отримана догана, Народження Софії.
Коли доньці Стіва виповнився один рік, Дієго зник і більше не з'являвся в братовому житті. Стівен вирішив приховати від усіх таємницю свого походження і залишатися звичайним ченцем, аби його родина жила спокійно.

Але все сталося інакше...