Після операції

«On peut s'arrêter quand on monte ; jamais quand on descend»

Napoléon Bonaparte

«Повернути назад можна на підйомі, а не під час спуску»

Наполеон Бонапарт

29 травня 1953. Новозеландець Едмунд Гілларі і шерп Тенцинґ Норґей піднялися до східної сідловини між вершинами Лхоцзе (8545 м) і Еверестом, щоб звідти пройти по південно-східному гребеню. Це було перше успішне сходження на Еверест.

Микола Реріх «Еверест

Щороку приблизно 600 людей піднімаються на найвищу гору світу, більше половини з них шерпи. Хто ж такі ці шерпи? Шерпи - народ, що мешкає в Східному Непалі, поблизу гори Еверест. Вони так часто беруть участь у сходженнях на гірські вершини як носильники та провідники, що термін «шерп» вживають щодо всіх гімалайських провідників, попри їх етнічну належність. Так ось, шановні колеги: шерпи - це ми! Наше завдання полягає в підготовці людини до сходження (передопераційна підготовка), спільне підкорення вершини (операція), і спуск (післяопераційний період).

Сходження, як і підкорення вершини - екстремальне навантаження на людський організм. Про це треба пам’ятати до, підчас та після операції. Найнеобхідніше підчас підкорення вершин: кисень, вода, тепло, провізія.

Кисень. Необхідно забезпечити вільний доступ кисню до дихальних шляхів альпініста, перепрошую, пацієнта!

Тенцинг Норгей разом з Едмундом Гілларі. Автор фото: Jamling Tenzing Norgay. За спиною знайомі балони.

Наведемо короткий перелік причин гіпоксії:

Прохідність дихальних шляхів - ларингоспазм, брохоспазм, ателектаз.

Функція легень - пневмонія, гідроторакс, пневмоторакс, переломи ребер

Кровообіг - шок, гіповолемія, судинний спазм, тромбоз.

Кров - анемія, порушення функції гемоглобіну (природжені аномалії та медикаментозні метгемоглобінеміі)

Вода. Як і альпіністи ми маємо постійний майже необмежений доступ до води. Тому економити її не треба, але й зловживати також.

Розрахунок простий:

1-й день 60 мл/кг/добу

2-й день 90 мл/кг/добу

3-й день 120 мл/кг/добу

4-й день до 3-х місяціа 150 мл/кг/добу

3-6 місяців 140 мл/кг/добу

6-12 місяців 120 мл/кг/добу

1-3 роки 100 мл/кг/добу

3-6 років 90 мл/кг/добу

6-10 років 70 мл/кг/добу

Більше 10 років 40 мл/кг/добу

Це фізіологічна потреба в воді у дітей.

Щодо патологічних втрат:

- лихоманка - додаємо по 10 мл/кг/добу на кожен градус вище 37 C.

- парез кишечника по 20 мл/кг/добу

- блювота, втрати по дренажу, випорожнення - всі втрати мають бути підраховані та компенсовані.

Найкращій шлях введення рідини пероральний. Внутрішньовенно вводимо воду тільки коли це абсолютно необхідно, оскільки ризики ускладнень зростають. Коли ми вводимо ліки внутрішньовенно це абсолютно нефізиологічно, тому організму складніше відновити гомеостаз за складом іонів, осмотичним та онкотичним тиском і це може привести до периферичним набряків, порушенню мікро циркуляції, набряку головного мозку або набряку легень. Окрім цього введення розчинів в вену дозволяє мікробам оминати бар’єри організма що призводить до інфекційних ускладнень, пригнічення імунної системи, та системи гемостазу. Відомий анестезіолог Петер Сафар казав «за всю історію проливу Ла Манш в ньому не потонуло стільки людей, скільки потонуло в реанімаційних відділеннях». Контролювати треба не тільки об’єм введеної рідини а й діурез.

Тепло.

Це ще одна величезна відмінність дорослої та дитячої медицини. Як правило в операційній комфортна температура, оскільки її регулює персонал. Проте у дітей механізми терморегуляціі не такі як у дорослих, тому вони швидше переохооджуються та перегріваються. Пам’ятайте ви одягнені а пацієнт ні. Контролюйте температуру в палатах та операційній. І обов’язково контролюйте температуру тіла пацієнта.

Харчування

Після операції завжди є обмеження в годуванні. Навіть коли це втручання на м’яких тканинах або на шкірі. З метою проведення наркозу ми забороняємо їсти та пити пацієнту якнайменше три години до операції та дві після, тобто п’ять годин! Насправді більше! Таким чином в післяопераційному зневодненні, гіпоглікеміі, катаболізмі винні частково ми самі. Не дозволяйте пацієнту занурюватись в цей стан. Маленькі діти та підлітки навіть чекаючи забору аналізів (який традиційно проводиться натщесерце) можуть ввійти в гіпоглікемію. Якщо пацієнт не має зайвої ваги або діабету - інфузія звичайної глюкози не буде зайвою. Більш того анестезіологи вважають, що післяопераційна нудота та блювота значною мірою зумовлена саме зневодненням та гіпоглікемією, а не наркозом. Нагадаємо: анестезіолог - дуже розумна людина, яка часто має рацію.

І це ще не все: так званий «ацетон» це побічний продукт перекисного окислення ліпідів, за допомогою якого організм дитини намагається боротися з… гіпоглікемією та зневодненням! Так своєчасна компенсація енергії та води дозволяє якомога раніше розпочати годування.

Обмеження харчування можуть бути викликані тільки операціями на травному тракті, ось перелік згори додолу:

● Щелепно-лицеві операції. Доцільне тимчасове зондове харчування. Але в дітей завдяки регенерації та кровообігу в цій ділянці загоєння дуже швидке, та вже існують якісні рідкі суміші для годування. Тому на третю добу вже добре було б видалити зайвий назогастральний зонд.