Глава 5

Минуло три дні. Ми із Соломією знову намагалися звільнити відьом і чаклунів, у нас вийшло звільнити двох відьом Лілю і Марину.

Соломія почала і їх навчати, розвивати їхні здібності. Жінка сказала, що якщо ми ще когось звільнимо, то вона не може говорити, що це її учні, бо у відьми чи чаклуна не може бути більше п'яти учнів. Треба буде вигадати щось інше, якщо Оксана запитає.

Виявилося, що Ліля і Марина рідні сестри, щойно їхні батьки дізналися, що дівчата відьми, то відразу ж покликали людей із служби, яка проводить експерименти над людьми із надзвичайними здібностями.

Тепер дівчата думають, що у них є тільки вони одна в одної та інші відьми й чаклуни.

Ми усі сидимо і п'ємо чай. Раптом до нас телепортувалася Оксана, на телепорт теж стоїть захист, у будинок і двір Соломії можуть телепортуватися тільки ті, кому господиня дала чаклунський дозвіл. Сестра Соломії стривожена.

- Соломіє, до мене прийшли люди, вони шукають усіх трьох дівчат. Скажи чесно, вони утекли із дому для досліджень?

Соломія просто мовчки ствердно кивнула.

- Чому ти не сказала відразу?

- Ти не умієш захищати свою свідомість від прочитань, тому не хочу, щоб хтось прочитав інформацію, якщо проникне у твою свідомість. До речі, я перевірила чи хтось проникав у твою свідомість, на щастя, таке не відбулося.

- Що мені тепер робити? Додому мені не можна.

- Живи у мене, сюди ніхто чужий не проникне.

Тепер Оксана живе у будинку Соломії разом з усіма нами.