Глава 2

Ми із Олесею і Кірою тренуємо телекінез, Соломія пішла у ліс збирати трави, вона нас і цьому навчає.

Раптом камінь, який лежить на столі забринів, це означає, що наближається хтось чужий. 

- Бери кришталевий квадрат і говори закляття, негайно зв'яжися їз Соломією, - сказала стурбована Кіра, вона дивитися на мене, адже тільки я чудово оволоділа магією зв'язку.

Я узяла квадрат, прошепотіла закляття, квадрат загорівся червоним кольором,  за мить я побачила Соломію. 

І одночасно почула за дверима жіночий голос:

- Соломійко, відчиняй, це я, твоя сестра Оксана!

- До вас прийшла жінка, вона каже, що є вашою сестрою Оксаною.

Жінка, разом з кошиком у руках, негайно телепортувалася у свій будинок. 

- Дівчата, ідіть у свою кімнату й не виходьте, - прошепотіла Соломія.  

Ми пішли у свою кімнату, потім почули, що Соломія привіталася із Оксаною. 

- Слухай, Соломійко,  я прийшла тебе провідати, дізнатися,  як справи.

- Заходь у будинок.

Двері за Оксаною закрилися. Я дивуюся, як Оксана обійшла захист.  Хіба що Соломія навчила її, як це зробити. 

Захист кожної відьми  чи кожного чаклуна унікальний і щоб його обійти треба мати дар і знати про цей захист.  

- Слухай, сестричко, а ти вдома не сама, я відчуваю аури ще трьох людей.

- То ти все - таки опанувала навичок зчитувати ауру? 

Голос Соломії стривожений, адже вона не хотіла, щоб хоч хтось знав про дівчат. Вона довіряє сестрі, але не якщо Оксану знайдуть, то можуть прочитати її думки. Соломія знає, що її сестра не навчилася захищати свою свідомість від зчитування. 

Оксана зайшла у кімнату, де сидимо ми, вона привітно сказала:

- Добрий день, дівчата. Приходьте у кухню, поп'ємо чаю, познайомимося. 

Ми усі пішли у кухню й через кілька хвилин усі пили чай і були знайомі.