81. Аня. Підписання угоди про перемир'я

— Так, ми готові, — кивнув молодий чоловік, знову чимось схожий на Ніка. Може, мені просто всі демони здавались схожими. — Як ви знаєте, я і сам — родич Ніка, ми кузени по материнській лінії. Але його дії неприпустимі. Звʼязатись з відьмою, потім врятувати відьмака, випустивши його з темниці… Це все — зрада. І таке не пробачають. Я вважаю, що його потрібно стратити. 

Я уважніше придивилась до нього і зрозуміла, що це саме він тоді на зібранні викрав Сашу. Відчула сильну неприязнь до нього, аж руки стиснулися в кулаки, і тільки зусиллям волі змусила себе заспокоїтись і слухати далі. 

— Є інший вихід, — сказав дід Ніка. — Ми всі можемо жити в мирі. Я прожив багато десятиліть серед людей. Ми різні, але можемо знайти спільну мову, я в цьому впевнений. І те, що Нік подружився з людьми — не зрада. Всі ми — просто різні види розумних істот в цьому всесвіті, як ви цього не розумієте?

 — Але це саме люди витіснили нас із світу, де ми проживали ще задовго до їх появи! — вигукнув кузен Ніка. — Тут, у потойбіччі, умови значно гірші, але вони на цьому не зупиняються, хочуть знищити нас взагалі! Невже ви не чули, що вони планують закрити портали і позбавити нас енергії, без чого ми просто помремо? І після цього лише дурень буде виправдовувати демона, який закохався в відьму і заради неї вбив своїх одноплемінників! 

В цю мить двері до зали різко відчинились і всі ми обернулись на шум. В залу заявилась група демонів з магічними кулями в руках.

Серед зали також повставала десь половина демонів. Вони теж підняли в руці магічні кулі. 

— Це абсолютна правда, — сказав той, хто зайшов першим. Він пройшов аж до судді і Саші та того хлопця. — Все змінюється. Яв і Нав теж. І ми маємо підлаштовувати закони під новий порядок. Якщо демонська рада не готова змінюватись відповідно до змін у всесвіті, значить, раду час міняти. Відьми, — він поглянув на нас пʼятьох. Ми з Алісою і Данею якраз підійшли до Ніка з Ліною, які стояли біля клітки підсудного, де був Саша. — Ви ж хочете забрати свого ватажка?

 — Так, — відповіла за всіх я.  

— А ми хочемо вільно переміщатись між Яв і Нав, як це завжди і було, — сказав демон. — І не боятись, що хтось порушить світовий порядок і змінить ваги на терезах в будь-який бік. Ви просто не розумієте, які можуть бути наслідки, якщо портали закрити. Якщо ви заприсягнетесь, що не зробите цього, ми відпустимо вас усіх. І Ніка, і  вашого Сашу буде звільнено. Але Нік має залишатись серед демонів, він єдиний прямий спадкоємець свого древнього роду. 

Ангеліна на цих словах взяла Ніка за руку і пригорнулась до нього. 

 — Тоді я теж залишуся тут, — сказала вона. 

 — А як же наша сила трьох? — насупилась Аліса. 

 — Якщо ми не будемо більше воювати з демонами, то навіщо нам ця сила…

— Ви маєте підписати пакт щодо порталів, — демон клацнув пальцями і у нього в руці зʼявився якийсь пергамент і перо. — Проколіть пером палець і підпишіть пакт кровʼю. А далі… Побачимо, що буде. Та все ж портали будуть захищені, це буде першим кроком до примирення. 

Я поглянула на Сашу, який до цього мовчав. Все ж він був головним серед нас, і я думала, що зараз він навідріз відмовиться від цієї угоди з демонами. 

Але Саша сказав:

— Але якщо демони нападатимуть на людей? Де якісь гарантії?

— Ми зараз не кажемо про масштабне перемирʼя, — демон похитав головою. — Мова тільки про рівновагу світу і сил між яв і нав, щоб світ не загинув. Але якщо в нас вийде почати діалог зараз, можливо, колись ми прийдемо і до більш глобальних змін в нашому протистоянні. Не чіпайте портали. Почати треба з цього. А ми натомість відпускаємо вас всіх, чим не угода? А далі будуть переговори. Це вже краще, ніж постійні битви, чи не так?

— Якщо ви пообіцяєте не нападати на нас більше, можливо, ми й не будемо закривати портали, — відповів Саша. 

— "Можливо" нам не підходить. Ви або підписуєте угоду, або відбудеться суд. За всіма правилами потойбіччя, — не погодився демон. 

 — Треба, щоб і ви підписали угоду, що не нападатимете на людей. Хай ви отримуєте енергію з нашого світу, але не повинні чинити якихось безчинств… І тоді будемо далі домовлятися і дивитися, які будуть результати….

 — Ми підпишемо таку угоду зі свого боку, — сказав дідусь Ніка. — Я готовий це зробити. Зокрема, що ми не будемо заподіювати зла людям з нашої ініціативи. Але якщо люди самі викликають нас і хочуть віддати свою душу в обмін на якісь послуги — це вже їхня відповідальність, а не наша… Таке вас влаштує? Так кожна людина робить вибір. І демони не будуть просто когось вбивати. 

 — Ми не можемо нести відповідальність за всіх людей, — сказала я. — Адже люди теж можуть мати лихі наміри. Тому можна домовитися, що якісь конкретні випадки буде розглядати суд, на який будуть запрошувати як представників людей, так і демонів. Можна таке організувати? Я думаю, це буде найкращий вихід з ситуації… А зараз ми можемо підписати угоду, яка буде першим кроком до співпраці...

Демон простягнув документ спершу Саші, він уважно перечитав його, а потім проколов собі палець і кров’ю поставив підпис, потім те саме зробила кожна з нас. 

— Ангеліно, може, ти все ж повернешся, адже там твої батьки? — поглянула я на подругу.