69. Аня. Викриття Ніка

Я дуже хвилювалася, щоб усе зробити правильно і не підвести подругу. Бачила, що Аліса  теж почувається так само. А ті двоє дівчат, знайомі Ніка, були, навпаки, дуже впевненими і рухалися так, ніби були топ-моделями на показі в Нью-Йорку чи Мілані. Я намагалася наслідувати їх і зрештою подумала, що в мене не так і погано виходить. Під кінець демонстрації колекції Ангеліни вона також піднялася на сцену, і глядачі в залі заходилися нам аплодувати. 

Це був справжній тріумф. Деякі глядачі підходили до сцени з квітами, може, це були родичі Ангеліни чи її друзі. Нам теж вручили по букету, до мене підійшов Саша і подарував квіти, я почувалася дуже щасливою. Потім на сцену вийшли інші учасники, а ми пішли за куліси. 

 — Ходімте в гримерку, я допоможу вам перевдягнутися, — сказала Ангеліна. — І квіти поставимо в вази, щоб не зів’яли. 

— Здається, вийшло не так кепсько, як я думала, — хмикнула Аліса. — Даня з мене погляду не зводив.

 — Ви молодці, дівчата, прямо можете підпрацьовувати моделями, — усміхнулась Ангеліна. 

 — Хіба що для твоїх майбутніх сольних показів, — відповіла я. — Думаю, вони не за горами…

 Так весело розмовляючи, ми підійшли до гримерної, Ангеліна перша відчинила двері і тут же її схопив хтось за руку і потягнув до себе.

Ми побачили портал, Ангеліна закричала, а їй до шиї приставили ніж. 

— Алісо, кидай блискавки! — гукнула я. 

Звичайно при дівчатах, які були не в курсі, що ми відьми, це було не зовсім доцільно робити, але вибирати не було з чого. Ангеліна була в небезпеці. 

Аліса направила руку на демона, але нічого не вийшло.

— Не працює! Щось трапилось! Тут не працює магія!

— Не рухайтесь, інакше я вбʼю її! — заявив демон. — Я зараз піду до порталу, і тоді ви не постраждаєте. Я заберу тільки цю відьму! 

— Відпусти, гад! — Ангеліна спробувала вирватись, і демон через це подряпав ножем її шию і ми побачили кров. 

Аліса не стала зволікати, вона кинулась до демона, але той з легкістю відштовхнув її і вона вдарилась об комод головою. Здається, вона втратила свідомість. 

— Алісо! — я кинулась до неї, бо в мене все одно не було активних магічних сил. 

Тим часом демон ступив в сторону порталу, але тут же в нього полетіла вогняна куля звідкись з–за моєї спини.

Демон відсахнувся від Ангеліни і відпустив її, а вона вражено дивилась туди, звідки прилетіла куля.

Все трапилось за долі секунди, демон скочив в портал…

— Дивіться на Ніка! — Аліса, якраз встала з підлоги, певно, прийшла в себе, поки я на неї не дивилась. 

Нік виглядав майже так само, як раніше, за винятком очей. Вони в нього зараз були точнісінько як у демона. Коли я пригледілась, то помітила, що і на його руках теж були кігті, як на руках демонів. 

— Ніку… — Ангеліна одразу побігла до нього. — Що це означає? — вона закусила губу і зазирнула йому в очі. 

 — Так, я демон, — зізнався він.  — Але я кохаю тебе і ніколи не завдам шкоди ні тобі. ні твоїм друзям…

— Сволота! — Аліса раптом метнула в Ніка блискавки, але той ухилився. — Ти хотів використати Ангеліну для чогось! Я не вірю, що ти її кохаєш!

 — Спершу хотів, — сказав Нік. — Але потім усе змінилося. Я не хочу ворогувати з вами. Ангеліно, ти вибачиш мене? — він зазирнув їй в очі. 

— Я… — її очі наповнились сльозами. 

— Вона не буде з тобою! — до кімнати буквально як вихор залетів Саша і вже він блискавок на Ніка же щадив. Розряд вдарив його доволі сильно і Нік відсахнувся від Ангеліни, яка, здається, була в шоці від всього і не могла вимовити ані слова. 

Він ще раз поглянув на неї, ніби хотів щось сказати, але потім ступив у портал, дівчата, його подружки, попрямували  за ним, і портал закрився…