33. Аня. "З темними силами не варто домовлятися"

Коли ми відвезли Ангеліну додому, Саша зібрався йти на допомогу Алісі. 

 — Я з тобою, — сказала я. 

— Ні, не можна залишати Ангеліну саму, — він похитав головою. — Вона ще надто слабка. 

Я тільки хотіла заперечити, але тут ми почули, що біля будинку зупинилася машина, і тут же почулися кроки, двері відчинились, і до будинку увійшла Аліса. За мить з дерева спурхнув Вуглик і сів їй на плече. Задоволено каркнув, ніби радіючи, що всі вдома і все закінчилось благополучно. 

 — Як Даня, в порядку? — спитала я подруги. 

— Ага, — Аліса чомусь почервоніла. — Ну, він еее… заблукав… Але нам те було на руку. 

 — Це добре, — я зраділа, що Саші не довелося бігати по лісу і їх виручати.  — А Нік що. покинув Ангеліну, коли її викрали? Якось не дуже це по-джентльменськи…

 — Нічого він мене не покинув, — почувся позаду нас голос Ангеліни. Вона вийшла, кутаючись у плед і зупинилась на порозі. — Він десь відійшов, а вже тоді мене викрали. Треба йому подзвонити, бо він, мабуть, хвилюється, не знає, куди я зникла! 

— Але ж покинув, ти потрапила в руки того демона… Хоча ясно що Нік навряд щось міг би заподіяти демону, — замислилась Аліса. 

 — А знаєте, що мене здивувало? — раптом сказала Ангеліна. — Схоже, того демона прикінчили свої ж, принаймні, він помер, коли в нього влучила куля, які випускають демони…. Це в них якійсь свої демонські розбірки. мабуть, бувають…

— Так, — Аліса кивнула. — Я бачила це через Вуглика. Це було дивно, може, вони там за владу борються, чи щось таке? Або той інший демон сам хотів тебе віддати за ту винагороду. Саша ж казав, що за нас певно дали винагороду.

 — Може, але чому тоді він не вийшов з порталу і не забрав мене? Я точно бачила той портал… Це якось до біса дивно…

— Може, побоявся, що зараз до тебе прийде підкріплення? Ми ж дійсно були в дорозі… — сказав Саша. — Можливо, він просто хотів собі відстрочку часу, і тому вбив демона. 

 — В будь-якому разі все завершилось добре, ми всі цілі, тож можна спокійно видихнути, — сказала я. — Але на майбутнє ми маємо бути обережніші, і ходити скрізь лише втрьох! 

 — Що, і на побачення ходити втрьох? — хмикнула Ангеліна.  — Як група підтримки?

— Мені теж таке не подобається, — кивнула Аліса. — І так ці демонські розбірки наше побачення зіпсували.

 — Доведеться тоді вам ходити на побачення вдень, — знизав плечима Саша.  — Принаймні, поки ви всі не станете достатньо сильними, щоб кожна могла відбити атаку, спрямовану на неї. 

 — Але й тоді якось під питанням ваші стосунки. — сказала я. — Уявіть реакцію ваших хлопців, коли раптом з’являться якісь потойбічні істоти і ви почнете з ними воювати…

— Але ж це не означає, що у нас тепер не може бути стосунків? — Ангеліна насупилась. — Я на таке не підписувалась! Я буду зустрічатись з Ніком, хочете ви того, чи ні! Я закохалась в нього! Це серйозно! 

 — Добре, розберемося з проблемами по мірі їх настання. — якось надто поспішно заявила Аліса. — Я хочу спати, піду, мабуть, до себе. 

 — Я теж піду, спробую додзвонитися до Ніка, — сказала Ангеліна. — Бо він, мабуть, місця собі не знаходить, через моє зникнення…

Вони вийшли, і ми з Сашею залишились самі. 

 — Я, мабуть, піду в кабінет Горпини і почитаю, — сказала я. — Щось не хочеться спати. 

— Ти в порядку? — він торкнувся мого плеча і зазирнув мені в очі.

 — Так, трохи перехвилювалася за дівчат, але в цілому все гаразд, — я відчула, як від його дотику по моєму тілу розбіглися мурашки. Подумала, що мені пощастило, що я закохалась у чаклуна — нам можна ходити на побачення, не турбуючись про те, як пояснити існування цих усіх демонів…

Але ж Саша ще не запросив мене нікуди, а я уже думаю про побачення. Ще б імена для майбутніх дітей придумала! Це якось зовсім не схоже на мене…

 — Хочу запитати у книги, чи демони справді воюють між собою. і як ми могли б це використати у своїх інтересах. —  сказала я. 

— Вони воюють, — кивнув Саша. — За владу в підземному світі.

 — Але вони всі ворогують з відьмами? Чи є якісь, з якими можна було б домовитись?

— З темними силами не варто навіть пробувати домовлятись. Вони завжди зрадять, щойно їм буде це вигідно….