Розділ 12 - В іншому вимірі

Лаверна

Я відкрила портал в інший вимір, де час тече інакше, ніж у нашому світі. Прямуючи сюди разом з Іженією, донькою моєї давньої подруги, я переслідувала кілька цілей. По-перше, дати можливість Іженії спокійно народити і набути сили для боротьби з темною відьмою. По-друге, цей вимір прихований від усіх, окрім мене і моєї сім'ї, а отже відьма не зможе сюди дістатися, а я зможу посилати вісники звідси, не покидаючи межі виміру. І по-третє, я зможу і тут відстежувати варіанти розвитку подій, а також у мене з'являється величезний запас часу на планування і розрахунок наших дій.

Поки всі ці думки проносилися у мене в голові, я йшла до розташованого неподалік будиночка, який на найближчий час стане нашим притулком. Звісно, тіло Іженії завдяки моїй силі летіло поруч зі мною.

Зайшовши в будинок, я озирнулася. Давненько я тут була, вже майже забула, де що знаходиться. Востаннє я була тут ще до народження Офрена з Лероєм, і звісно Клементини. Якщо мені не зраджує пам'ять, це було десь років сто тридцять тому. Ми тут із Фредеріком насолоджувалися відпочинком після нашого весілля. Ох і веселий час був, повторити б.

Я все ж згадала розташування кімнат, і спрямувавши тіло Іженії в найближчу гостьову спальню, пройшла слідом. Потрібно було поговорити з нею про її вагітність і Пролена, не варто було відкладати цю розмову.

Наказавши силі опустити її на ліжко і розбудити, я сіла в крісло, розташоване поруч із ліжком. Чекаючи її пробудження, я вже знала, що їй скажу. І все ж вона мене трохи випередила. Прокинувшись і різко сівши на ліжку, вона запитала:

- Хто ви, і де я перебуваю?

Я відповіла м'яким тоном, не бажаючи хвилювати її надміру:

- Ти, напевно, мене вже не пам'ятаєш, але я найближча подруга твоєї матері, старша відьма Лаверна. Я часто бувала у вас у гостях, поки ти була маленька. Також я ще й мати твого куратора, старшої відьми Клементини. Ну а щодо того, де ти перебуваєш, я розповім, хоча це займе і тривалий час. Але спочатку в мене до тебе є кілька запитань.

Вона кілька секунд помовчала, а потім вимовила:

- Я вас усе ж пам'ятаю, але не дуже добре. Ставте ваші запитання, я відповім.

- Як ти зараз ставишся до Пролена? Все ще кохаєш його, чи затаїла на нього злість і образу, або навіть ненависть?

Вона думала хвилин десять, перш ніж відповісти на мої запитання. Я вже почала вважати, що вона замкнеться в собі, і не буде ні на що реагувати. Навіть стала обмірковувати варіанти, як виводити її з такого стану. Але вона все ж таки зважилася мені відповісти:

- Не знаю, образа, звісно, присутня, але почуття ненависті він у мені ніколи не викликав. Я просто дуже сильно на нього ображена, і розчарована в ньому. Але кохання, точніше, його залишки все ще є, хоч я всіма силами і намагаюся їх у собі викорінити.

Схоже, мені пощастило, що Іженія настільки чиста і незіпсована людина. За моїми мірками, вона швидше дитина, ніж доросла жінка. Не знаю, як Філомені вдалося виростити таку ідеальну дівчину, але Пролену, якщо він, звісно, її суджений, безмежно з нею пощастило.

Не знаю, як би сама повела себе на її місці, адже всепрощенням ніколи не володіла. Та й ніхто інший не засудив би її, якби вона зненавиділа його. Та навіть якби вона стала темною відьмою, в моїх очах, навіть це виправдано. Але ні, вона дитина з настільки чистим серцем, що навіть ненависті до Пролена не відчула. Та ще й кохає його досі, це видно по її очах.

Подумавши, що це все ж непогано в нашій ситуації, я почала непросту розповідь, озвучуючи свої висновки з уже складеного в умі пазлу:

- Ти, напевно, не пам'ятаєш або не знаєш, але твою матір переслідували. Припускаю, що це була темна відьма. Я давно знайома з твоєю матір'ю, і дружимо ми рівно стільки ж, тому коли вона попросила допомогти із захистом під час твого народження, я з радістю погодилася. Філомену переслідували і після твого народження, але як ти знаєш, світлі відьми стають сильнішими після народження дитини. Тому надалі твоя мати самотужки справлялася з нападками темної, залучаючи мене лише в крайніх випадках.

Іженія уважно слухала мою промову, злегка привідкривши рота в здивуванні. З її реакції я зрозуміла, що вона нічого не знала про переслідування. Я до розмови з Клем теж не підозрювала, що переслідувач моєї подруги ніхто інший, як темна відьма. Але все очевидно, якщо і Філомену, і Іженію хтось переслідує, і з'ясувалося, що донька моєї подруги чимось не догодила темній, то з дуже великою ймовірністю можна сказати, що небезпека походить від тієї ж самої особи.

Я продовжила ділитися своїми висновками:

- Але після смерті Філомени, яка сталася два роки тому, темна переключилася на тебе. Не знаю, чим не догодила їй твоя мати, але, мабуть, вона захотіла винищити ваш рід дощенту. Поки ти була серед інших відьом, дістатися до тебе в неї не було жодної можливості. Але щойно тебе направили в те село, де ти проходила практику, вона почала діяти. Захист, який на тебе наклала я і твоя мати, майже бездоганний, тож за її планом ти повинна була максимально ослабнути, після чого вона хотіла заманити тебе хитрістю на свою територію. Там вона настільки сильна, що впоратися з нею під силу тільки найсильнішим відьмам, і то, якщо вони будуть працювати спільно. На своїй території вона збиралася вбити тебе, заразом викачавши з тебе всі магічні сили. На даний момент їй вдалося тільки послабити тебе. В її плани втрутилася моя дочка з братами, принісши тебе до мене.