Розділ 3 - Несподіване відкриття

Клементина

Минуло три тижні з того моменту, як юна відьмочка та її фамільяр оселилися в мене в домі. Відтоді я намагалася не давати їй часу на сторонні думки, завантажуючи завданнями, які необхідно було виконувати. Вигода тут була подвійна, і вона не чіплялася за минуле, роблячи з того, що сталося, трагедію, і я отримала відмінну помічницю. Я давно собі кого-небудь підшукувала, справ було море: і за відьмочками наглядати, і замовлення йшли від місцевих жителів і деяких знайомих магів, а ще треба було знайти час для експериментів. Крім того, раз на два тижні - місяць, коли як, бували збори Верховної Ради Ковену Відьом, які ніяк не можна було пропускати. А на все часу не вистачало. Але слава Лоріані, у мене нарешті з'явилась помічниця, правда вона ще нічого не знає про мої плани. Якраз сьогодні хочу з нею про це поговорити, узгодити  обов'язки та оплату послуг.

Дорогою до кімнати відьмочки я так замислилась, що не помітила, як порівнялася з дверима до вбиральні. З-за них лунали звуки увімкненої води і блювоти. Якщо перше я могла ще зрозуміти, то звідки блювота? Невже хтось отруївся? Я без стуку відчинила двері. Опинившись усередині, я побачила бліду Іженію, що схилилася над рукомийником, яку знову в нього вирвало. Я послала в її бік краплю своєї сили, продіагностувати її стан, адже якщо вона отруїлася, то потрібно терміново це виправити. Але діагност не виявив ніякого отруєння. Я, звісно, цьому здивувалася, можна сказати, стривожилася, бо, незважаючи на вердикт діагноста, я бачила, як відьмочці погано. Тоді я послала найсильніший діагност, який був мені відомий, щоб з’ясував усе, що можна, і навіть більше. Минуло хвилини три, я вся змучилася в очікуванні, і нарешті, мені прийшов детальний звіт про стан відьмочки. Спочатку я не повірила тому, що дав детальний аналіз, але що більше минало часу, то більше я переконувалася в правильності діагнозу, але все одно була збита з пантелику.

А справа була в тому, що Іженія вагітна, хоча я й не уявляю, як таке може бути. Адже щоб відьма змогла зачати, вона повинна зайнятися коханням зі своїм судженим, а Іженія спала тільки з Проленом. До цього вона була незайманою, що було помітно з її поведінки. Ну а після вона точно ні з ким не була близька, по-перше, ми перебуваємо в дуже віддаленому місці, де людей майже немає, а по-друге, вона весь час була настільки зайнята, що ледь не засинала на місці. Але все одно, я не уявляю, яким чином той тип міг виявитися її судженим, адже, щоб відбулося зачаття, має бути не тільки статевий акт, а ще й почуття в обох.

Але зараз не це головне, а як мені вчинити з Іженією. Якщо я розповім їй про те, що дізналася зараз, то чи не спровокую я її перехід на темний бік? І чи не буде це зрадою по відношенню до неї, якщо я приховаю від неї цю інформацію? Мої думки бігали від одного рішення до іншого, а я все ніяк не знаходила відповіді.

Якщо я розповім їй все зараз, можливо все, що завгодно, від самогубства до того, що вона вирушить на пошуки батька своєї дитини. Таким чином фінал непередбачуваний. Мені й так пощастило, що вона, опинившись одна в лісі в найбільш збентежених почуттях, не перейшла на темний бік.

Напевно, я краще розповім про все її фамільяру, спитаю в нього поради, все ж таки він краще знає свою господарку. А поки що треба привести Іженію в нормальний стан, хоча б у фізичному плані. Для цього я знову послала в її бік силу, наказавши їй зміцнити організм відьмочки, а також наслала на неї сон, плавно опустивши її тіло на підлогу за допомогою магії.

Поки моя сила проробляла всі ці маніпуляції, я послала її невелику частку на пошуки перевертня. Не мені ж тягти сплячу дівчину до її кімнати, коли в будинку є сильний чоловік, та ще й її фамільяр.

Минуло хвилин п'ять, перш ніж перевертень з'явився в кімнаті. До того ж, що дивно, відтоді, як Іженія з фамільяром оселилися у мене в будинку, перевертень перебував виключно у вигляді кота. Я ж дивувалася, з чого б раптом? Невже відьмочка не знає, що її фамільяр перевертень, і не бачила його в іншій формі? Поки що ці запитання залишалися без відповідей, але найближчим часом я мала намір усе з'ясувати. У будь-якої істоти можуть бути свої таємниці, і це особиста справа кожного, ділитися ними з кимось чи ні. Але це тільки доти, доки ці таємниці не починають впливати на життя оточуючих, а то й завдавати шкоди через вчасно не розкритий секрет.

Ось і зараз перевертень з’явився у вигляді кота. Помітивши господарку, яка лежала на підлозі, він не забарився дізнатись, що тут сталося:

- І як це розуміти? Що тут сталося?

Я поки не бажала вдаватись в подробиці, мені здавалося важливіше зручно розмістити відьмочку в її кімнаті, а вже потім вести розмови, тож я обмежилася коротким переказом подій:

- Іженії було погано, коли я проходила повз. Я магією поліпшила її стан, після чого занурила в сон. Тепер же мені потрібно, щоб ти дотягнув свою господарку до її кімнати.

У кота так кумедно округлилися очі, коли він почув, що потрібно тягнути дівчину на собі, що я не могла не посміхнутися. Насолодившись його реакцією, я додала, привівши кота до ще більшою розгубленості:

- Тож можеш обертатися, я потерплю, як-не-як голим я тебе вже бачила.

Я ні краплі не зніяковіла, кажучи це, навіть усвідомлюючи, що мої слова звучать як загравання. Усе-таки я доросла відьма, яка багато чого бачила і пережила, і стосунки з протилежною статтю для мене не дивина. І хоч мені і подобався цей перевертень, але поки я обмежуся безневинним фліртом.

Нарешті він прийшов до тями, і серйозним тоном відповів на мою сміливу заяву: