Частина 35. Зустріч у притоків

Великий учитель Гідр дав мені завдання знайти притоки, що омивають столицю імперії Гідр. Він розповів, що притоки йдуть з надр землі і охоплюють все місто аж до самого палацу. За стародавньою легендою Гідр - Первородний бог Понтус загинув у битві за Світочі та впав на дно найглибшої ущелини і звідти, де лягли його кістки, почала приходити вода, створивши світовий океан. Світоч було знайдено і на цьому місці звели столицю Гідр.

Каналів було так багато, вони впадали один в одний, роздвоюючись і з'єднуючись. Місцеві називають їх річками Іоли, на честь їхньої королеви. Але притоки знайти мені так і не вдалося, чому Великий Вчитель точно не зрадіє.

Облазивши околиці я, вся вкрита водоростями, брудом і піском попрямувала в палац, як раптом мене гукнув якийсь чоловік.

• Гей! Ти в курсі, що заборонено заходити в прикордонний сектор? - чоловік зістрибнув з валуна і підійшов до мене. Я насмішкувато оглянула чоловіка. Він був одягнений у гарне спорядження, але не бойове, скоріше похідне. Його сріблясто-біле волосся було зав'язане в тугий хвіст і лежало вологими пасмами, а сині, як океан, очі, здавалося, пропалювали мене наскрізь.
• В курсі. - буркнула я, обминаючи чоловіка.
• Гей, я не договорив! - в очах гідри спалахнув вогонь і він схопив мене за руку. Тільки зараз я зрозуміла, що він на голову вищий за мене.
• Не гейкай мені! - я рикнула на нього, висмикнувши руку. - Відвали!
• Та як ти смієш? - Чоловік почервонів і зробивши пас руками направив у мене стовп води з каналу, але я ухилилася перекотившись і, перехопивши стовп води, зіштовхнула чоловіка в канал.
• Охолонь. - засміялася я, встаючи і поправляючи волосся, але раптом пролунав дзвін, що відбиває час, і я, зрозумівши що спізнююся на заняття до Великого вчителя, рвонула з усіх ніг до палацу.
• ВБ'Ю! - прогарчав чоловік, виринаючи над водою і швидко сходячи на берег.

Не звертаючи на нього більше уваги, я побігла в замок.

Добігши до палацу я прослизнула всередину і попрямувала до зали, де проходило заняття.

Після тренування я вирушила в кімнату, яку мені виділили і переодягнулася на вечерю в красиву блакитну сукню. Сьогодні вчитель відпустив мене раніше, щоб я встигла приготуватися до балу, який королівська сім'я влаштовувала на честь повернення свого сина з рейду на поверхню. Вплітаючи сяючі нитки у волосся, я оглянула себе в дзеркалі. Зовні я відрізнялася від гідр і формою обличчя, і волоссям, навіть одягом. Їхні туніки мені були не до смаку, тож зазвичай я вдягала спорядження для тренувань, повсякденно носила шовкові костюми, а на світські прийоми вдягала одну зі своїх улюблених суконь.