Наступні кілька тижнів відьмаки нещадно тренували Кіру. Щоранку Ламар витягував дівчину з ліжка на силове тренування та відпрацювання сили та прийомів перевертнів, після чого був обід і по шість годин на день вона займалася ментальним контролем з Аяксом. Замість сну та обіду Кіра воліла проводити час у бібліотеці, де шерстила весь величезний стелаж з товстими томами про історію видів та робила замітки і малюнки у своєму блокноті.
— Кіро, скільки годин ти спиш? - запитав Аякс на одному із занять, коли дівчина просто лягла на підлогу і сказала що продовжить тренування тільки так і запевнила що вона повністю розслаблена і готова до ментального контролю.
— Достатньо. - буркнула дівчина, не зрушивши з місця.
Тренування продовжилося, Кіра виставляла один блок за іншим уже автоматично, відчуваючи коли вчитель хотів проникнути до її свідомості. Якоїсь миті вчитель побачив спогад дівчини, видіння де та пливла під водою у величезній печері, і страх Кіри, коли та побачила величезні очі, що горять кольоровим вогнем під водою.
“Кіра, тримай блок. Кіра? Кіра!” - спробував зв'язатися з дівчиною вчитель, але та не відповідала.
Ввімкнувши світло, він побачив, що дівчинка згорнулася калачиком на підлозі і солодко спить. Вилаявшись, відьмак викликав Елара і через пару хвилин вони обидва стояли над сплячою дівчиною.
— Ти дав їй ментальний наказ? Я думав, ви вже проходили опір. - запитав Елар.
— Не давав я їй наказів. Ми тільки розпочали тренування, розігрівалися на стандартному виставленні блоків під тиском, а вона вирубилась. - знизав плечима Аякс.
— Так діло не піде. - невдоволено пробурчав Елар.
"КІРА, ПІДЙОМ!" – віддав ментальний наказ чоловік, але дівчина не зреагувала.
— Дивно .. - сівши на підлогу біля дівчини чоловік торкнувся її шиї. - Чорт забирай, Аякс! Ти дівчинку вгробити вирішив?! У неї немає пульсу! - загарчав відьмак.
Піднявши Кіру на руки Елар вибіг з кабінету у бік медблока, а Аякс побіг за ним.
— Сайрус, дерсенг би тебе побрав, вставай! - гаркнув Елар, вкладаючи дівчину на кушетку.
— Що? Ви чого так пізно? - протираючи очі, цілитель вийшов з лабораторії і, побачивши Кіру, підбіг ближче. - Що трапилося?!
— Фіг його знає, Аякс дівчинку замучив! - відповів Елар.
— Та не мучив я її! - почав виправдовуватися Аякс.
Сайрус оглянув тіло дівчини. Вона була блідою, волосся розпущене і кучерями звисали з кушетки, а тіло все вкрите якимось слизом. Доторкнувшись до чола дівчини Сайрус одразу обсмикнув руку, його вдарило струмом, а по тілу дівчини пішли іскри і поміж пальцями виблискували маленькі блискавки. Різко розплющивши очі і сівши на кушетці дівчина закашлялася.
— Аякс, я не сплю! - відкашлюючись сказала Кіра. - Просто на секунду відволіклася!
Протерши очі дівчина озирнулася і побачила трьох відьмаків з круглими від подиву очима.
— Чорт, я що, заснула? - простогнала Кіра. - Навіщо ви мене до медблоку притягли?!
— Ага, заснула.. - буркнув Елар потираючи перенісся. - Так, із завтрашнього дня після тренування з Ламаром ти йдеш на нижній рівень у тренувальний зал. Будеш займатися особисто зі мною.
— Еларе, ну годі тобі. – я закотила очі. - Я ж начебто сказала що зразкової сім'ї з нас не вийде, досить намагатися трахнути мене!
— Кіро, тебе навіть смерть не виправила! – похитав головою Аякс.
— Сайрус, за дівчинку сьогодні вночі головою відповідаєш, зрозумів?! - гаркнув на цілителя Елар, на що той швидко кивнув. - Вранці Ламар за нею зайде. До того часу очей з неї не зводь! - наказав відьмак і швидко вийшов з медблоку.
— Аякс.. А що значить, що мене навіть смерть не виправила? – обережно запитала я.
— Уф .. Як би це м'якше .. - Аякс потер потилицю.
— А як тут м'яко скажеш? - перебив його Сайрус. - Розбудили мене, притягли тут твою бездихану тушку, всі перелякані! Я тільки торкнувся тебе, а ти струмком мене вдарила і прийшла до тями!
У мене аж щелепа відвисла. Я переводила здивований погляд то із Сайруса на Аякса, то назад.
— Чорт, мало не забув! - Сайрус метнувся до лабораторії і швидко повернувся з якимись пробірками та рукавичками. Взявши з мого тіла зразок слизу, який швидко вбирався в шкіру, він знову побіг до лабораторії.
— А це що? - я взяла пальцями слиз і помацала його.
— Запитуй у Сайруса, я без поняття! - підняв руки вгору Аякс. - Кіро, як ти почуваєшся?
— Краще за всіх... - пробурмотіла я, оглядаючи себе.
— Кіро, я серйозно! – суворо сказав відьмак. – Ти ж померла!
— Як померла, так і відродилася. - буркнула я у відповідь. - Все в порядку. Я хоч блок утримала? – я посміхнулася вчителю.
— Ага... поки не вирубалася. - стомлено посміхнувся вчитель у відповідь.
— Чорт! І що ти бачив? – обережно запитала я.
— Ми з тобою потім про це поговоримо. – відповів Аякс. - Я піду. Сайрус, за дівчинкою слідкуй! - крикнув він цілителю.
— Та зрозумів я, зрозумів! - крикнув йому у відповідь Сайрус і Аякс вийшов із медблока. - Кіро, ти як, ходити можеш? - запитав він у мене.
— Наче можу. - відповіла я.
— Тоді піди звари каву. Ніч буде довгою. - почула я з лабораторії і знизавши плечима зістрибнула з кушетки, подавшись до кавника.
#1066 в Фентезі
#157 в Бойове фентезі
#3560 в Любовні романи
#926 в Любовне фентезі
Відредаговано: 18.08.2024