— Рексаре, капітан Пазурів Дракону! Орден Відьмаків знову вітає тебе у наших стінах! – Рексара вийшов зустрічати рудоволосий чоловік у бойовому спорядженні.
— Ламаре, друже мій! – Рексар міцно обійняв воїна і добродушно посміхаючись показав на врятованих перевертнів. – А я з гостями до вас!
— Я бачу.. - відьмак оглянув перевертнів і кивнув своїм помічникам. Ті швидко підбігли і повели новоприбулих до корпусу. Але Ламар не поспішав відпускати Рексара. - Рексар, дозвольте нам нагодувати тебе та команду гарячою вечерею після складного завдання. Ти дуже допоміг нам, буквально зробив нашу роботу. І нам дуже хочеться почути історію, як ви знайшли цю лабораторію.
— Спасибі, Ламаре, але ми б хотіли повернутися на свою базу. Нам треба відзвітувати перед начальством. - ввічливо відповів Рексар.
— Ти мене не зрозумів. – Відьмак похитав головою з усмішкою. – Мені заборонено відпускати вашу команду. Це наказ.
— Чий? - Рексар невдоволено загарчав.
— Ради Ордену, Рексар. - суворо сказав Ламар, на що Рексар глухо простогнав і закрив очі рукою. Затримка їм зараз дуже недоречна, але чоловік розумів, що їх точно не відпустять просто так.
— Гаразд. Чи залишаться для нас кімнати у вашій барлозі? - невдоволено пробурчав Рексар і жестом показав команді, щоб ті йшли в корпус.
— Знайдемо. - посміхнувся Ламар, радіючи, що не дійшло до бійки. Нещодавня слава Пазурів Дракона вказувала на те, що у команди вибуховий, можна сказати, вогняний характер. Провівши перевертнів поглядом Відьмак знову звернувся до Рексара. - Клич того, хто на кораблі залишився, і підемо.
— Це наш технік. - різко обірвав його Рексар. - Він поки займеться ремонтом корабля і на зустрічі бути присутнім не буде.
— Рексар, може ти мене не зрозумів… - знову посміхнувся Ламар, але перевертень його обірвав.
— Я сказав, що його не буде на зустрічі! - прогарчав Рексар і, заблокувавши виходи з корабля на своєму браслеті, подався до корпусу.
Ламар з цікавістю глянув на перевертня, який явно був войовничо налаштований і роздратований, потім перевів зацікавлений погляд на корабель. Передавши охороні ментальний наказ стежити за кораблем, Відьмак подався за найманцями.
#4084 в Фентезі
#708 в Бойове фентезі
#8449 в Любовні романи
#2097 в Любовне фентезі
Відредаговано: 18.08.2024