Розділ 16. Дикий Гін

— Я згадав ще одну давню легенду про Sinterklaas. Насправді, досить відому. Вдень мені було не до того.

“Майже вибачення. Нам підмінили шефа”.

— І яку? — вголос вимовила Ольга, закінчуючи вносити дані.

— Святого Миколая, який мчить з подарунками у супроводі, скажімо чесно, неоднозначного почету, пов'язують з Воданом. Той носився по небу на чолі війська мертвих. І звідти ж бере початок повір'я про Дике полювання.

— Ого! Мені не подобається цей збіг. 

— Докторе Стах, якщо задатися метою, збіг можна знайти будь-де. Принаймні, в записах мого роду, до якого ви нерівно дихаєте, про Миколая немає ніяких згадок.

Розділ 16

Міф про Дике Полювання — один із найзагадковіших і водночас найпоширеніших сюжетів європейської міфології. Ватажок полювання у германських легендах пов'язаний з Одіном, але іноді це історичний або легендарни герой: данський король Вальдемар Аттердаг, вбивця драконів Сігурд, валлійський психопомпвін ап Нудд. Почет Дикого Короля, як правило, душі померлих або примарні собаки.

Вважалося, що Дике полювання віщує катастрофу, таку як війна чи чума, чи, у кращому разі, "лише" смерть свідка. Дикий Гін ловить людей і забирає їх у підземний світ або змушує приєднатися до кавалькади. 

Власне, назву Wilde Jagd ("Дике Полювання") популяризував не хто інший як сам Якоб Грімм  у своїй "Німецькій міфології" (1835). Грімм вважав, що міф має дохристиянське походження, а його ватажок —  пережиток народних вірувань про Вотана / Одіна, який "втратив свій товариський характер, звичні риси та прийняв вигляд темної та жахливої ​​сили... привида й диявола".

"Дике полювання Водтана" (1882) Фрідріха Вільгельма Гейне

У Німеччині та Скандинавії міф про ходу загиблих воїнів був тісно пов'язаний із культом верховного бога Вотана / Одіна, "батька полеглих", як називають його у Старшій Едді. У скандинавських оповідях підкреслюється також роль Одіна як психопомпа — провідника душ. Одін збирає душі героїв для останньої битви, а валькірії, його помічниці, не лише забирають загиблих воїнів, а й супроводжують їх у потойбіччя. Якщо хтось зустрінеться з почтом Одіна, то потрапить до іншого світу, а якщо заговорить з ними, то може загинути.

Вважається, що Дике Полювання Вотана вплинуло на розвиток голландської різдвяної фігури Сінтерклааса, а отже, і його американського аналога Санта-Клауса.

Хоча вони походять з дуже різних світів, Одін та Санта мають деякі разючі спільні риси:

• Зовнішній вигляд : Обидва літні бородаті чоловіки в довгих плащах. С
• Зимові подорожі : Поїздка Одіна по небу на Слейпнірі під час Йоля має схожість із санями Санти, запряженими оленями, у переддень Різдва.
• Дарування подарунків : Діти залишали ласощі для Одіна та Слейпніра під час Йоля, сподіваючись на благословення — так само, як діти сьогодні залишають печиво та молоко для Санти.
• Надприродні супутники : Одін очолював Дике Полювання в оточенні духів і тварин, тоді як Санта-Клауса, як відомо, супроводжують ельфи та літаючі північні олені.

Лукас знизав плечима.

— Там странна історія. Бабця казала, що Дике полювання літає з зимовими вітровіями в найлютіший час, від Різдва до Богоявлення. Дикий Король ловить перехожих на перехрестях і доєднує до свого почету. А одного разу я чув незвичайну оповідку. Підслухав, коли гості упилися і почали лякати одне одного. Я під стіл заліз, мене не помітили. 

Санітар поринув у думки.

— Ну? — не втрималась Ольга.

— Казали, — знехотя почав Лукас, — що якось вночі через ліс їхали солдати і почули крики. До них бігла жінка, а вдалині чутно було завивання псів й іржання коней. Один з солдатів знався на чарах. Він обвів усіх колом, накрутив коси жінки собі на руку, вийняв закляту шаблю і став чекати. За якусь мить їх нагнало Дике полювання. Привиди оточили людей, але не могли пройти через коло. Та жінка почала рватися і врешті решт залишила коси в руках солдата й кинулася через ліс. Дикі мисливці погналися слідом. На ранок солдати прийшли в село й спитали, чи не зникала котрась з жінок. Селяни відповіли, що всі на місці, лише вчора померла одинока вдова. Чаклун змусив священика дати дозвіл розкопати могилу. І в труні знайшли тіло покійниці. Без волосся. Дядько мій казав, що бачив ту саму могилу, тобто це чиста правда.

Розділ 16

ПОДАРУНОК ДИКОГО МИСЛИВЦЯ
Якось пізно ввечері двоє селян йшли через Сонінбуш. Один із селян був добряче п'яний, інший же, людина побожна, залишався тверезим. Раптом вони почули десь вдалині клацання батогів, гавкіт собак і тупіт коней. "Боже, збережи нас, це Дикий мисливець!" — сказав тверезий селянин. Але п'яниця засміявся і сказав: "Хотів би я знати, чим поживився цей біс", — після чого  вигукнув: "Привіт тобі, пане мисливець, прошу, поділись зі мною частиною твоєї здобичі". Набожний селянин за цих слів перехрестився, і вони обоє продовжили шлях. Наступного ранку, коли дружина п'яниці вийшла з дому набрати води, вона відчинила двері і виявила за нею задню чверть туші бика, який помер у селі приблизно місяць тому і був кинутий на загальне звалище. М'ясо жахливо смерділо і кишіло хробаками та личинками.