Розділ 6. Кривава Мері

— Домовилися. Гарного вечора, Яне!

— І вам, Ольго! О, до речі, чули, чому впало дзеркало?

— Ні…

— Ця дівчинка вирішила викликати Мадам Сварта.

— Кого?

— Батавський варіант Кривавої Мері. Знаєте цю легенду?

— Так, але ж це міська страшилка…

Розділ 6

Кривава Мері — це не лише коктейль, а й одна з найрозповсюдженіших міських легенд.

Мабуть, всі, чи майже всі стояли перед дзеркалом, очікуючи появи привиду в разі проведення певних ритуальних дій, адже Криваву Мері легко викликати. Все, що вам потрібно зробити, це стати в темній ванній кімнаті, подивитися в дзеркало та проспівувати її ім'я три чи тринадцять разів. «Кривава Мері, Кривава Мері,…» Часто, за легендою, вона тільки й робить, що дивиться. Але іноді вона вистрибує зі скла та дряпає або навіть вбиває свого прикликача.

Чому це відбувається?

Науковим поясненням видіння може бути Ефект Трокслера. Вперше він був описаний швейцарським лікарем, філософом та політиком Ігнацем Трокслером у 1804 році. Наша нервова система блокує постійні сенсорні подразники та робить їх непомітними для нас, якщо вони безпечні. Ми не відчуваємо на собі одяг, не чуємо цокання годинника, перестаємо бачити банери і так далі. А якщо дивитися на зображення, яке не змінюється — з часом мозок почне заміняти його певні ділянки.

Є кілька версій того, хто з реальних історичних постатей став прототипом Кривавої Мері.

За основною версією, Кривава Мері — це привид красуні Мері Ворт, яка потрапила у страшну автомобільну аварію, що спотворила її обличчя. Лікарі заборонили їй дивитися на своє відображення, хвилюючись, що Мері може збожеволіти. Однак дівчина знайшла дзеркало і поглянула в нього. Побачивши жахливі шрами, вона впала в істерику, а потім зникла. Кажуть, що вона увійшла в дзеркало, намагаючись знайти своє колишнє відображення, а всіх, хто шукатиме її, Мері пообіцяла спотворювати.

За іншою версією, Мері Ворт була жителькою міста Вадсвортс, штат Іллінойс, яка мешкала над підземною залізницею, якою того часу тікали з американського Півдня раби. Вона заманювала рабів до сеюе, обіцяючи нагодувати та допомогти, а тим часом викликала работорговців і продавала нещасних назад на Південь. На додачу, Мері Ворт катувала та вбивала деяких рабів-втікачів для своїх «відьомських» ритуалів. Зрештою, місцеві жителі міста дізналися про це та вбили її, чи то спаливши на вогнищі, чи то лінчувавши.

А деякі англомовні дослідники вважають прототипом англійську королеву Марію I Тюдор Криваву. Дочка недоброї пам'яті Генріха VIII, який славився жорстокістю, міняв дружин, мов рукавички, та заснував англіканську церкву, щоб мати змогу вкотре одружитися. Дочку він взагалі не мав за людину, а трон передав єдиному синові Едуарду VI. Але Марія Тюдор недарма була дочкою свого батька. 

Коли Едуард VI помер лише через шість років після початку правління, спадокоємицею мала стати його протестантська кузина, леді Джейн Грей. Але Марія скористалася нагодою та в 1553 році повела армію на Лондон. Хвиля підтримки громадськості звела її на трон, а леді Джейн Грей стратили. 

Одним із найперших пріоритетів Марії було повернення Англії до католицької церкви в піку ненависному батькові. Вона вийшла заміж за Філіпа II Іспанського, придушила протестантське повстання та скасувала багато антикатолицьких політик свого батька та зведеного брата. У 1555 році вона зробила ще один крок, відродивши закон під назвою «heretico comburendo» , який карав єретиків спаленням на вогнищі.

Марія сподівалася, що страти будуть «коротким, різким шоком» і заохотять протестантів повернутися до католицької церкви. Вона вважала, кілька страт вирішать проблему. Але протестанти не злякалися. Протягом трьох років, з 1555 року до смерті Марії в 1558 році, майже 300 з них були спалені живцем за її наказом. Серед жертв були відомі релігійні діячі, такі як Томас Кранмер, архієпископ Кентерберійський, єпископи Х'ю Латімер і Ніколас Рідлі, а також десятки звичайних громадян.