Розділ 5. Осхарт

Ну і що, з-під годинника вискочив осхарт, сів пацану на плечі й почав драти кігтями! На щастя, пацан помчався по Якобстраат, а там перехрестя, та ще й міст. Тільки там дух від нього відчепився. А пацан зомлів посеред мосту. Дружки його сцикливі втекли відразу додому, то він там і валявся, аж поки його мало ровер не переїхав. Тоді вже викликали швидку.

Розділ 5

Осхартом (нід. Osschaert) зветься злий дух, який мешкає у містах, причому часто поблизу церков. Чому? Бо осхарт нічого не має проти шанобливих християн. Смердюча потвора з довгими пазурями і вогняним диханням нападає на п'яниць, бешкетників, запізнілих подорожніх. Чигає він також на єретиків і безбожників.

Осхарта можна було приманити віршем: 

Grypke, grypke grauw

Wilt gy my grypen, Grypt my nou.

Грипке, грипке сірий,

Якщо хочеш мене схопити, хапай зараз.

Дух тут же стрибав на спину нахаби і вчеплювався пазурами в плечі. Тільки не питайте мене, на біса комусь було викликати цю почвару, адже ніякого толку з неї не було: ні золота, ні виконання бажань.

А от позбутися осхарта можна лише добігши до перехрестя, яке злий дух не здатен перетнути.

Демон з Хоге Дювеля

Розповідають про фермера з Нунспета, який поїхав до Візеля за дровами. Але щойно завантажив візок, як його бідний кінь захворів. Фермер покликав помічника, який осідлав чорного коня і поїхав замість нього.

Уже вночі помічник попрямував додому через місцевість Хоге-Дювель. Він згадав розповіді про  демона, який колись жив в Удделермере. Він тероризував місцевість, поки святий чернець не відвіз його до церкви Хоге-Дювеля, де він був запечатаний на 99 років. Люди стверджували, що бачили його, але слуга не вірив байкам. Його сусід розповідав як осхарт стрибнув йому на спину і не відпускав. Чоловік думав, що помре, але йому вдалося вискочити за межі Хоге-Дювеля, куди осхарту не було ходу.

Слугу ця історія не вразила. Він відкрив рота й промовив ці страшні слова:

«Griepke, griepke, grauw, a'j me griepen wilt, griep me dan gauw».

З гучним гуркотом з землі піднялося полум'я. Кінь схарапудився, і слуга мало не впав. Він побачив, як з неймовірною швидкістю наближається осхарт. Слуга поскакав галопом і встиг виїхати з Хоге-Дювеля, перш ніж осхарт його наздогнав. Помітивши, що осхарт не переслідує його, юнак повернув коня й засміявся в обличчя чудовиську. Оссарт відповів гучним ревом, яким викликав зеленооких перевертнів з Руде-Хегген, які погналися за юнаком. Доскакавши до Візеля, помічник одразу ж зачинив ворота. У стайні він помітив, як сильно спітнів бідний кінь. Перед тим, як лягти спати, слуга подякував своєму коневі та подбав про нього. 

На стайні фермера висіла кінська голова - для того, щоб не снилися кошмари, і захист від злих сил. Однак, це не помогло. До ранку невинний кінь здох. Коли слуга розповів фермеру, що сталося, його негайно звільнили.