Ніч окутала густі ліси так, що здавалося сама темінь загубилась би. І єдиним освітленням був повний місяць, який просвічув цупкий туман.
Для Карпат туман і сирість це нормальні явища, котрі можна легко, а найголовніше, научно пояснити, але зараз ми розглянемо ліс, як щось містичне. Те, що приховує в собі міліарди таємниць, що зачаровує відьматством та іншою нечистю, яких людство вважає легендою.
Можливо десь там, у містах чи селах час зупинився, але тут він йде своїм темпом, не таким швидким... Тут кожна секунда розтягується і робиться в десять разів повільнішою.
Саме так можна описати природу у час, коли людська нога не ступає на ці пропитані життям землі й можливо саме так було б в лісі, якщо б в його гущі не було людей.
Але це не про сьогодні. Зараз, коли годинник показує майже північ, в колі з факелами стояли семеро відьм і відьмаків. Вони обступили кам'яний жертовник на якому через декілька хвилин будуть лежати три невинні дівчини. Сьогодні, саме ці чаклуни стануть винуватцями великої помилки.
Вони знищуть віковий зв'язок природи з магами.