Розділ 14

Як я дісталась кімнати — залишилося за межами моєї пам'яті. Весь вечір і ніч я провела в ліжку. Не плакала — ні, цього вистачило по дорозі. Я просто лежала бездумно, мов зламана лялька. Коли повернулися дівчата, то намагались розпитувати та розтормошити мене. Але я лише повернулась лицем до стінки і продовжила мовчазну баталію зі своїм серцем. Я чула як з'явилася Лапі. Чула як вона дала пораду.
— Дайте їй час. Щось сталося. Їй потрібно прийняти рішення та його наслідки. Як тільки Леті буде готова — сама все пояснить.
На тому все і було вирішено. На ранок я взяла себе в руки. В повній тиші перша встала з ліжка і швидко одяглась. Сьогодні наш день занять. Вийшла з кімнати під гучний звук будильника. Професор Кремень — це те що мені потрібно. Він змусить працювати тіло. А з серцем доведеться якось домовлятися самій.
Вперше моє заняття минуло без нашої трійці — я трималась осторонь. Осторонь від усіх. В такому ритмі я прожила три дні. Навчання, їжа і сон. На диво подруги стійко трималися і не лізли в душу. Увечері третього дня я нарешті зібрала себе докупи та покликала Лапі.
— Моя Леті, нарешті тобі краще! Я вже думала писати вашій мамі, — присівши біля крихітної, але такої рідної домовушки, я міцно її обійняла.
— Дякую, що ти поряд. Думаю, вже все добре. Можеш зробити приємний вечір для нас з дівчатами.
— Звичайно! Вони так хвилюються за тебе! Час вже розповісти що сталося, — маленька Лапі закрутилася по вітальні, наводячи лад. За короткий час моя помічниця все встигла — і чай приготувала, і ласощі десь дістала.
— Ваші улюблені! — Лапі була щаслива що нарешті все прийшло в рух. Вона завжди піклувалася про мене.
Коли дівчата повернулися, я вже сиділа в кріслі біля самого центру стола.
— Я готова до питань, — махнула жестом, мовчки запрошуючи до столу.
— Ну нарешті! Я вже думала, що цей траур не встигне завершитись до початку вихідних, — як завжди Таяна зберігала спокій і посмішку на обличчі.
— Ми хвилювались. Чому ти закрилась від нас? Рей тебе образив? — ельфійка як завжди була схвильована і не приховувала цього. Їй ці дні дались важче ніж непробивній демониці. Дівчина підійшла і обійняла мене — просто і без питань. Було приємно.
— Не зовсім так, — я уважно подивилась на Таяну.
— Чому не розповіла, що він герцог? Що племінник короля?
Подруга уважно подивилась у відповідь. Не відвела погляд.
— Що б це змінило? — дівчина спокійно зайняла своє місце на дивані і взяла чашку. — Думаєш, якби ти знала що він з самого верху демонічної влади — це змінило б ваші почуття?
— Ні — думаю що не допустила б їх!
Тая посміхнулась. По-доброму, без злоби чи злорадства.
— Тебе не спинило що він іншої раси. Та й його цей факт бентежив недовго. Ви гарна пара. В нових реаліях світу ваше майбутнє має шанс.
— Я не хочу примарних шансів. Не хочу ризикувати! Мені потрібно було раніше спуститися на землю.
— Це твоє рішення. Мені шкода що ти зайняла таку позицію. Але я вважаю що буде неправильно лізти у ваші стосунки.
Я була вдячна їй за таку відповідь. Далі за традицією вечора ми дружньо пили чай і балакали про нісенітниці. А потім я розповіла про портали — коротко, але по суті.
— Нічого собі! Це страшно. Адже в будь-який момент ми можемо опинитися у воронці, — Дарина першим ділом відреагувала панікою. І ми знову побачили у її руках злощасний амулет.
— Ну раз так, то в будь-який момент на нас може статися напад! — підлила масла у вогонь демониця, а сама вже посміхалась. Я помітила сяючі іскри вогню в її очах. Зараз щось буде.
— Можливо, ти права, — без зайвих роздумів піддалася на провокацію Дарина.
— У мене є план! — ось і момент якого я чекала. — Всі ми будемо ще більше тренуватися, щоб у разі небезпеки змогти постояти за себе.
З боку ельфійки почувся лише стогін, повний розчарування і болю. Їй надзвичайно важко давались бойові закляття. Хоча це було дивно — вона мала магічні здібності до некромантії, а вони зазвичай витривалі.
— Дівчата, це важливо! — довелося погодитись з нею.
А найцікавіше що нову програму тренувань демониця ввела вже наступного дня. І тепер крос у нас був не через день, а кожного ранку. Таяна ганяла нас і навчала бойовим плетінням. Тому до вихідних ми з ельфійкою відчували себе загнаними і ледве пересували ноги. Зате в суботу Таяна оголосила перерву на честь свята зими і дала можливість підготуватися до балу.
Дарина таки вирішила піти з драконом. Таяна обрала свого одногрупника — вони були гарними друзями і виглядатимуть гармонійно разом. А я, щоб не йти самій, погодилась на пропозицію Дерека. Дерек — відьмак з мого курсу на Оритані, з тих хлопців що знають про свою привабливість занадто добре. Але ми обговорили рамки балу. Це лише маленький шанс для нього — бо нібито я йому подобаюсь. Звичайно, в це мало вірилось, але не хотілось іти без пари.
Весь вечір і наступний день минули швидко. В жіночому гуртожитку було багато шуму — всі збирались і пліткували. На диво, незважаючи на раси, всі радо допомагали одна одній. План миру дає перші плоди.
Ми з подружками теж не відставали. Я закрутила локони і підібрала їх догори, одягла бальну сукню. Білосніжний верх з пишними рукавами-ліхтариками пасував до мого темного волосся. Смарагдова атласна спідниця виглядала важкою — вона мов хвилі розбігалась при кожному кроці.
— Під твій образ пасуватимуть бабусині сережки, — Дарина мала рацію. Але коли я їх одягла — згадала про демона. Наш ярмарок. Стало сумно, що я не можу розділити цей вечір саме з ним.
— Як вам? — ми з ельфійкою повернулись на голос Таяни.
В дверях стояла справжня демониця. Її сукня була вся з мережива і облягала її мов друга шкіра. Силует — русалка. Ззаду шлейф, а ще цей розріз від коліна з лівого боку. З чорними розпущеними кудрями вона виглядала мов королева.
— Твій образ виглядає неперевершено — додай ще криваву помаду з чорною сумочкою і всі кавалери будуть твої, — як завжди ельфійка знайшла що додати до готового образу. Що тут скажеш — справжня модниця.
Сама ж Дарина одягла ніжну та легку мов хмаринка сукню. Пишна тафта обережно спадала від талії до ніг, роблячи її ходу плавною. Верх наглухо закритий атласною тканиною — без декольте і зайвих деталей. Тканина і так огорнула та підкреслила всі принади дівчини. Образ був завершений золотим кулоном і туфлями в тон на улюблених підборах.
— Ну що? Думаю, ми готові до цього вечора, — спокусливо посміхаючись сказала Тая.
Дівчина дотрималась порад ельфійки — і тепер на її губах була кривава помада. Вона виглядала немов хижак на полюванні. Дико і гарно.