Відьма не з власної волі. Босорка

Тепла літня ніч огорнула духмяним ароматом цвітіння липи київські вулиці. На балконі одинадцятого поверху однієї з багатоповерхівок уважно вдивляється в зоряне небо молода висока жінка в спортивному костюмі з горнятком кави в руці. Це Марина – тридцятирічна панянка міцної статури з довгим темним волоссям, яка вже понад п'ятнадцять років журиться з приводу того, що стала відьмою не з власної волі.

Щодня Марина згадує той день, коли її, восьмикласницю, мати попросила сплатити за комунальні послуги на пошті. Перебуваючи у хвості довжелезної черги з квитанціями та гаманцем в руках, дівчинка помітила, що жінці поважного віку поряд з нею зле і вона майже втрачає свідомість. Фізично сильній від природи Марині вдалось запобігти падінню жінки та посадити її на стільчик біля вікна. Тоді дівчинка ще не знала, що зустріла непересічну людину, що володіє потужною надприродною силою. Минуло багато років, але Марина досі чітко пам’ятає доглянуте виразне обличчя та стильний образ тієї пані.

• Викликайте швидку, тут жінці погано! – заволала Марина на все поштове відділення.
• Все гаразд, дитино, тепер я спокійна, - міцно вчепившись в руку Марини, з легкою посмішкою на вустах тихо мовила пані поважного віку.

Чаклунка померла ще до приїзду лікарів, міцно тримаючи за руку юну Марину. Дівчинка засмутилась, проте аніскілечки не злякалась такого розвитку подій, адже була вихована в дусі філософських висловлювань про смерть, на кшталт «всі ми там будемо» або «боятись потрібно живих, а не мертвих» тощо.

Так, помираюча відьма передала Марині свій широкий набір надприродних здібностей, який, зокрема, включав віщі сни, силу слова, можливість бачити хвороби людей та майбутнє. Одного разу, на уроці з фізики Марина поглянула на вчителя та тихо прошепотіла своїй подрузі, з якою сиділа за однією партою:

• Та він же помре!
• Ти шо дурна, що такі речі кажеш?! – обурено просичала у відповідь подруга Діана.

Наступного дня, коли учням повідомили сумну новину про раптову смерть їх вчителя від інфаркту, Марина все ж мусила розповісти наляканій подрузі про свої надприродні здібності. Як же вона тепер шкодує про це! Адже, ця її подруга Діана тепер не тільки сама не соромиться постійно експлуатувати Марину, та ще й, проживаючи в одному з молодою відьмою будинку, «прорекламувала» її здібності всім сусідам.

Марина ж, всупереч модному тренду, не бажає розглядати свою надприродну силу як джерело прибутку, оскільки, будучи інтровертною особистістю, вона швидко починає відчувати роздратування від надмірного спілкування, а власної заробітної плати менеджера з продажу їй загалом достатньо. Марина взагалі веде досить мінімалістичний спосіб життя: надає перевагу комфортному одягу, майже не користується декоративною косметикою та завжди має короткі нігті, оскільки так зручніше виконувати її улюблену фізичну вправу – віджимання на кулаках. А ось, у задоволенні смачно поїсти Марина собі не відмовляє. Не шкодує вона кошти і на свого обожнюваного чорно-білого кота, на ім’я Панда.

Попри те, що наша молода чаклунка не докладає жодних зусиль для розвитку переданих їй здібностей, їй все ж вдалось допомогти дуже багатьом людям. Так, усамітнений спосіб життя Марини дивним чином поєднується з її  неймовірним співчуттям до всіх живих істот та близьким до серця сприйняттям чужих негараздів. Дослухаючись до порад Марини, яка досить точно виявляла джерело запальних процесів або ще серйозніших проблем в організмі співрозмовника, багато хто з її знайомих своєчасно звернувся до медиків, одержавши завдяки цьому високі шанси на одужання. А от сама Марина нещодавно завдала серйозної шкоди своєму здоров’ю, доклавши неймовірних зусиль для допомоги маленькій дочці своєї колеги в одужанні.

У десятирічної Софійки хвороба розпочалася зі звичайного болю в горлі, однак дуже скоро вона зомліла та опинилась в реанімаційному відділенні з діагнозом «менінгіт». Намагаючись енергетично посилити дитину в її боротьбі з хворобою, Марина майже добу безперервно вдивлялась в Софійчине фото. В результаті, Софійка, на здивування лікарів, швидко подолала хворобу та легко відновилась. Марина ж, почала страждати на напади прискореного серцебиття, яке було спричинене новоутворенням на щитоподібній залозі, яку, зрештою, довелось видалити.

І ось, дихаючи ароматним літнім повітрям на своєму балконі, Марина  проводила пальцями по шиї, на дотик перевіряючи чи зменшується її післяопераційний шрам. Молода відьма розмірковувала про те наскільки ускладнюють життя випадково набуті нею надприродні здібності. Ні, про порятунок дитини вона зовсім не жалкує! А от нав’язливі віщі сни та нескінченні прохання всього знайомого жіноцтва на кшталт «визначити за фото чи не одружений та чи справді успішний в бізнесі новий залицяльник», підштовхують Марину до вибору способу відмови від подарованої їй сили.

• Хочу, нарешті, пожити спокійним життям – так щоб ввечері спокійно заснути і не боятись того, що побачена уві сні халепа виявиться віщою! – щиро зізналась собі втомлена молода відьма.

Чи то кава збадьорила Марину, чи мрії про необтяжене відьомськими здібностями життя, але тієї ночі вона так і не заснула. Поклавши свого важкого сонного Панду, як комірець, навколо шиї, вона неспішно носила його своєю просторою квартирою, аж допоки кіт не виспався та не повів господиню на кухню.

• Маринко, я, м’яко кажучи, шокована! Ти ж так цінувала можливість допомагати всім, використовуючи ці твої дивовижні здібності! А якщо ти справді відмовишся від них, то вже не зможеш нікому допомогти! – застерігала від доленосних рішень свою подругу Діана, стоячи разом з нею в черзі за кавою та вафельним тортиком.  
• Ще й як зможу!! Для того щоб, як і раніше, годувати безпритульних котів не потрібні жодні супер здібності, а людям допомагатиму як усі, хто не наділений особливою силою це роблять! – гордо розправивши плечі, усім своїм виглядом випромінювала непохитну впевненість Марина.
• То як же ти зможеш допомогти людям?– рухаючись до каси, цікавилась Діана.
• Та хоч би зараз підвішену каву залишу, а якщо хтось із друзів потребуватиме коштів, скажімо, на операцію, то позичу! – розраховуючись в кав’ярні, відволікалась на спілкування з подругою Марина.
• А можеш мені на операцію зі збільшення грудей позичити? – весело посміхалась Діана, ловлячи на собі суворий погляд Марини.