Розділ 42

  Ранок четверга у «ЛьвівМагПобуті» почався з епічного виходу Зенона Кріпа. Наш керівник вилетів із кабінету з таким виглядом, ніби він щойно особисто винайшов спосіб перетворювати звіти на золото. У руках він стискав офіційний бланк із золотим тисненням — гербом Київського Головного Управління Магічного Побуту (КГУМП), який у сонячних променях виблискував майже загрозливо.

— Колеги! Увага! — Зенон зупинився посеред приймальні, поправляючи краватку. — Настала ера тотальної безпеки та столичного лоску! Київське керівництво оголосило про проведення Всеукраїнської конференції з інновацій у сфері відьомства та стратегічної співпраці з Бюро Магічної Безпеки. Це буде найбільша подія року.

  Віра на мить припинила друкувати, а кошенята Глосси, які саме намагалися організувати «купу малу» на старому килимі, завмерли з настовбурченими вухами.

— Але найголовніше — це технічне оновлення, — Зенон виструнчився. — Досвід Ізабелли з кільцем визнано не просто успішним, а революційним. Бюро вирішило роздати всім працівникам МагПобуту такі ж артефакти. Це не кайдани, пані та панове, це ваш квиток у безпеку. Один натиск, і допомога Бюро вже мчить до вас. Тепер ми всі — єдина мережа.

  Я мимоволі глянула на своє кільце. Те, що колись було моїм особистим зв'язком з Дем'яном, тепер стало символом порятунку для кожного стажера та працівника.

— Конференція відбудеться за два тижні, — вів далі Кріп. — Делегацію від Львова очолить Дем’ян Наливайко — його там чекають як зразкового оперативника. Також їде Діана, її аналітичні розробки зараз на піку популярності. І, звісно, Еллі. Ти, сонечко, будеш нашою головною ілюстрацією до успішного впровадження нових технологій.

  Новина про Київ подіяла на офіс як порція адреналіну. Але найцікавіше було спостерігати за фамільярами. Ізольда, яка зазвичай зберігала олімпійський спокій, раптом підвелася на свої довгі лапи, і її шкіра ледь помітно затремтіла.

— Київ… — промуркотала вона з таким придихом, ніби йшлося про магічний Едем. — Нарешті нормальне життя. Ви навіть не уявляєте, наскільки там інший рівень сервісу для фамільярів преміум-класу. У столиці ми не сидимо на запилених архівах надцятого року. Там у нас є власні квоти в залах засідань, спеціальні дієтичні фуршети та спа-зони з підігрівом гальки. У Києві відьма — це справді поважна професія, а фамільяр — це її інтелектуальне обличчя!

  Валеррр’ян, який до цього моменту спокійно обдумував, чи залишився в коробці ще хоч один пундик зі вчора, видав звук, схожий на подавлений регіт.

— Ой, тримайте мене, бо впаду з престолу! — пирхнув він, облизуючи білу лапку. — «Обличчя відьми»… Ізольдо, дорогенька, Київ — це місце, де коти стають настільки пафосними, що забувають, як правильно вмиватися, бо чекають на спеціального стиліста. Бачив я тих столичних фамільярів — надуті, як індики, пахнуть дорогим парфумом і падають у непритомність від першого ж запаху справжнього водяника.

  Львівський колорит, ось що потрібно, коли ти вмієш вижити в підвалі й знаєш ціну справжнього вершкового масла, а в Києві ви будете три години обговорювати «концептуальність енергетичного вектору», поки демон доїдатиме вашу стажерку-відьму!