я все розумію і в якійсь мірі навіть співчуваю, — сказав Кааель, — але чи не буде це надто небезпечно? Добре, давайте проголосуємо. Хто за?
— Я за, — підняв руку Егерд.
Моргана здивовано глянула на нього.
— Я не ображаюся на тебе через те, що ти рятувала сім’ю. Кожен вчинив би так само.
Тож вирішили: ми йдемо. Тільки мені треба промити рану і зняти цю сукню.
Через декілька хвилин у двері ванної кімнати постукав Кааель.
— Можна зайти? — невпевнено спитав він.
— Заходь, я майже закінчила. Залишилось перев’язати рану.
— Я тобі допоможу.
— Звісно, чому б ні.
Він зайшов, обережно зачинивши двері.
— Ти точно впевнена?
— Мені вже немає чого втрачати, — сухо сказала я.
— Співчуваю через матір.
Замість відповіді я спробувала підвестися — і одразу впала. Кааель, підтримуючи за талію, допоміг вийти з ванни. У якийсь момент погляд його сірих очей застиг на мені, потім він ніби отямився й швидко відвів погляд.
— Нам вже треба збиратися.
— Дякую.
— Та немає за що, — і він швидко пішов.