Пролог

Поляна ромашок, сонце пече над головою, літній вітерець. Чути сміх дитячий. Вони бігають по цій квітучій галявині, наздоганяючи одну одну. І коло них кружляють жовто-червоні метелики. Яка ж гарна картинка. Але на жаль, вона не вічна.

Бам! Гучний вистріл. На білосніжному лиці дівчини размазалась гаряча кров сестри. Глухий дзвін. Дівчинка ридаючи підбігла до сестри. Трусячи вже мертве тіло. З пробитої пулею голови повільно стікала кров. Вже бездушні очі дивилися кудись в даль.

- Ловіть відьму!

- Давайте стріляймо разом! - ще ближче підбігли люди до дівчат, та в унісон стрельнули.

- Ні! Ааа! - від крику дівчини земля під ногами затряслася та створилася невидима хвиля яка направлялася з усією силою в чоловіків. Мить. І від них залишився лиш попіл.

- Ні, сестро. Яра не лишай мене. Відкрий очі. Будь ласка. - плач, страждання та туга. Дівчина вже не мала сил плакати, і було чути, як тільки ниє її ледь чутний голос. Її страждання розповзалися та передалися і квітам і землі. Повільно але стрімко розповсюджувалася смерть. Ті білі та неймовірно чарівні квіти, перетворилися на чорне вугілля. Земля засохла. І вже через деякий час та квітуча поляна, той сміх дитячий, та гарна картина - перетворилися на страждання та тьму. Лиш ті жовто-червоні метелики все так же кружляли коло дівчат.  
Неочікувано на мертвому тілі дівчини стрімко сідали метелики. Повністю закриваючи від зору.

- Що? - Елізабет здивовано дивилася  не розуміючи що відбувається.

- Ні! Геть! Відчепіться! - вона все відганяла від сестри метеликів але вони все стрімко сідали. Все тіло дівчини покривало метеликів, і в один момент коли Елізабет ненароком зачепила тіло сильніше, Яра вибухнула тисячами метеликів. Від неї нічого не залишилось.

- Як, як так сталось? - Елізабет здивовано дивилася на кружляючих  метеликів, не розуміючи що трапилось.

- Ааа! - з лівої сторони лісу від селища, чувся страждаючий крик. Від крику всі птахи відлітали.

- Мама. - по тілу дівчини пройшлися мурашки. Страх. Липкий страх та паніка ще сильніше відгукнулися болем у серці. Хоча б вона залишилася в живих. Різко вставши, Елізабет з усією швидкістю на яку могла десятирічна дитина побігла до селища.