Глава 27

-Багато чого дитинко, сказав що він попросив тебе допомоги, а ти відмовила мовила ніби що тобі не потрібні його кошти і ти взагалі звинуватила в смерті Олени і те що він нічого не робив задля її пошуку. – інформацію яку надала мені бабуся просто підриває мій мозок і віру в батька, де він взяв таку маячню. Це означає що якщо я не хочу одружуватися то значить виню його в смерті мами. Ну вже брехун рідкісний. – Я тепер хочу почути твою версію. – склавши руки бабуся сідає зручніше на м’якому кріслі.

-Ні, все було не так, він хотів мене одружити на одному синочку якогось впливового дядечки. Але я відмовилась, от і все. Він мені дав тиждень на роздуми, але я того ж дня йому сказала що моє рішення не змінне. Переїхала я вже давно і ти це знаєш, зараз знайшла роботу і господиня відкрила нове кафе де я тепер працюю адміністратором. – бабуся уважно слухає мої аргументи і лише киває. – Тепер ти розумієш, що в смерті мами я його не звинувачувала як бачиш він сам зробив те щоб я так вчинила.

-Так, Сергій який був таким і залишився, погоня за грошима і зв’язками спочатку вартувала смерті Оленки, тепер він вирішив зробити все щоб отримати ще більше влади навіть готовий щоб рідна донька тепер вешталась по ганебних роботах і жила в квартирах з тарганами і совковим ремонтом.

-Почекай, тобто тато все ж таки причетний до гибелі точніше пропажі матері? – ніколи не могла подумати, що тато має якесь відношення до цього.

-Ойй, стара голова, ще й дурна додатково. – бабуся береться за голову, якраз в цей час до нас підходить офіціант з замовленням запитує чи все гаразд, відповідаю що так і він йде. -Знайди в сумці мої ліки від серця дитинко. – бабуся подає мені свою сумку, відкриваю і починаю нервувати не вистачало ще її втратити своїми запитаннями.

Випивши таблетки, вирішую що варто було би перевести розмову на іншу тему яка не буде змушувати нервувати і так хвору з серцем бабусю. Тому превівши тему ми спілкуємося на рахунок мого навчання старенька тішиться моїм досягненням, бажає гарної сесії і все ж наполягає на своєму щоб я переходила на заочну, бо з таким батьком і ворогів не побажаєш вона досі шокована що тато так хотів вчинити і ніколи не могла подумати що зі своїм вже покійним чоловіком виховала такого негідника який окрім себе не бачить взагалі нікого, закінчивши обідати ми замовляємо невеличкі десерти і бабуся зачіпляє наступну тему чи зможу я приїхати до них, звичайно говорить що всі витрати вона разом з Андерсом візьмуть на себе, і що її коханий дуже скучив за мною тому залюбки чекають на мене в Естонії чому я звичайно радію.

Час з бабусею пролітає немов хвилина, і ось ми вже прощаємося, звичайно без подарунків мене не залишили, звичайно мені було некомфортно що всюди оплачувала вона ще й натякала на тому що тепер в мене ніби не безхатське життя, навіть пропонувала гроші, але я звичайно відмовилась бо зараз в мене достатньо всього вистачає на все що я хочу можливо не так як раніше, але я не жаліюсь і не шкодую. Тому наостанок обійнявшись з бабусею сідаю в таксі і прямую до своєї квартири де на мене вже чекає Еля і Мілка.

Таксисти довозить мені досить швидко не дивлячись на вихідні затори в самий час піку, дякую йому за дорогу, оплачую і виходжу. Піймаю голову до гори, помічаю що в нас зовсім ніде не горить світло, хоч наскільки я знаю подруга має бути в такий час вдома. Занепокоївшись підіймаюся досить швидко, зайшовши до квартири і повідомивши що прийшла, мене зустрічає лише кішка, радіє моєму приходу і відразу лізе до обіймів, беру її на руки і йду в бік кімнати подруги, вона відкрита і нікого немає. Дивно…Проходжу далі і помічаю на її ліжку записку.

«Соломка, я довго думала чи варто мені так вчиняти спершу я планувала до тебе подзвонити, але так і не налаштувалася тому пишу це тобі зі сльозами чесно, я поїхала додому на два тижні, вибач що мала таку реакцію на тебе і Мілку сьогодні я вас двох дуже люблю, та все ж мені варто подумати в першу чергу про своє життя і перехворіти те що сталося. Не дзвони до мене ці дні навряд чи я візьму від тебе слухавку  і взагалі телефон буде поз зоною тому не турбуйся. З батьками мені легше буду пережити те що зараз, люблю тебе і бере себе до мого повернення. Твоя невдаха і подруга Елі»

Від прочитаних слів моє серце починає колоти, що сталося тієї ночі з тобою Ель…Ти сама не своя була, а я не знала як тобі допомогти. Невже тепер я залишилась знову одна, сподіваюся що ти повернешся за той час який вказала в записці.

Забравши кошеня ми йдемо з кімнати Елі, варто її нагодувати я то пообідала і повечеряла сьогодні, а от вона голодна цілий день. Тому насипаю вологий корм до миски, пропоную кошенятку і йду готуватися до сну, але ще планую трішки позайматися, доробити невиконані завдання для навчання і відчувати менше тривожності на рахунок не зданих робіт і не готовності до сесії. Цей рік видається мені надто складним якщо ще декілька місяців я жила за рахунок батька і марила своїм коханням то зараз я в досить сірому і тім’яному світі або ж в суворій реальності.