Глава 11

Ранок починається з гучного дзвінка будильника, знайшовши телефон вимикаю, та ледве підіймаюся з ліжка, плетуся до кухні вмикаю кавоварку, поки готується кава слід випити води. Відкриваю холодильник знаходжу пляшку та випиваю майже всю, голова болить дуже сильно. І це я ще не пила вчора нічого, дивлюся на годинник пів на дев’яту. За планом татовий водій має приїхати о десятій, як же мені не хочеться йти на його зустріч. Але треба…

Кавова машина видає звук про те що моя кава готова, забираю чашку та накинувши халат виходжу на балкон, середина весни, але теплом навіть і не пахне, але пташки вже співають свої пісні, а сусідський кіт явно натякає на те що йому потрібна подружка. Як я тебе розумію пухнастик. Роблю ковток гарячої кави та вона зігріває мене з середини, опустивши погляд нижче помічаю людей з собаками, сьогодні вихідний тому ніхто не поспішає та не прокидається рано, раніше як ще мама була з нами ми сім’єю мали багато планів на вихідні так сказати «сімейні вихідні» , зазвичай ми всі разом ходили на прогулянки до парку, або до кінотеатру, я любила цей час. Але після того як мама пропала ми з батьком віддалились один від одного, я була зайнята пошуками мами, а він весь час в роботі, ми зазвичай перекидувалися  декількома фразами по типу «Як ти?», «Як справи з навчанням/роботою?», «Все добре?», «Бувай, Віра приготує вечерю або обід». Я розуміла батька, йому було тяжко триматися на плаву, дружина зникла, на руках донька-підліток яку потрібно якось направити по життю. Але мені в той час був потрібен він, коли я намагалась якось зблизить з татом він постійно був зайнятий, почав частіше їздити у відрядження закордон, бо відкривав нові фірми і з цим були проблеми, але після мого вступу тато наче видихнув та почав більше часу знаходиться вдома, намагався якось допомагати, купив мені квартиру, щоб я могла жити окремо і не їздити через все місто на навчання, потім дав кошти на навчання на водійське посвідчення і як тільки я його отримала на другий день мене чекала машина, про яку я мріяла. Хоч тато і не знав яку саме я хочу, але все ж купив та потрапив в ціль. Коли я на першому курсі познайомилась з Елею він почав допомагати і їй, вона переїхала з гуртожитку до мене і ми вдвох жили, каталися на машині по нічному місту, на другому курсі почали прогулювати пари на що тато закривав очі, і очі самого універу.

Саме в той час на одній з тусовці я познайомилась зі своїм майбутнім хлопцем, але татові він одразу не сподобався, через, що я знову почала віддалятися від нього, та більше часу проводити з хлопцем, Еля доречі теж казала, що він паскуда. Але я закохана та наївна  дурепа була в рожевих окулярах і не бачила того, перші дзвіночки були вже коли він почав мене прилюдно принижувати, говорити що без грошей тата я ніхто, далі перший підйом руки, через який він вибачався, я простила списала на те що ну буває ж таке правда? Останньою краплею стало коли він через силу вимагав від мене близькості, я йшла на це хоч мені і не подобалось. Але останнє, що він зробив це зняв наш секс та виклав на порно сайт звичайно, його видно не було, а я в повній красі. Це відео побачив мій тато, і пригрозив, що якщо я не розійдусь з ним то він зробить це насильно. Отримавши від нього очікуванні побої я прийшла до тата, він одразу подзвонив до мого дядька. І хлопця затримали, та дали термін п’ятнадцять років позбавлення волі.

-Ти так рано прокинулась?-Відсахуюсь назад від неочікуваність. Повертаюсь та бачу ще сону Елю.

-В мене зустріч з татом на десяту.-Пояснюю свій ранковий підйом.- А ти чого так рано вже на ногах?

-Чула шум на кухні, вирішила перевірити чи не сниться мені це. – Закутавшись в халат, вона підходить та сідає поруч. -Що ти вирішила на рахунок того хлопця з клубу? Будеш шукати? – це питання вганяє мене в ступор.

-Я не знаю Ель, в нього травмуюча історія, і я не впевнена, що зможу заглушити біль втрати, коли сама її маю. – пояснюю подрузі та роблю ковток кави. – Так, я маю до нього велику подяку, і те що він не вчинив зі мною погано, не натискав, вислухав, поділився своїм болем. Але натомість нам потрібно обом зрозуміти, що це була перша та остання зустріч, навряд чи ми знову пересічемося десь. – сумно видихаю та дивлюся в чашку. Еля обіймає мене та притуляє до себе.

-Знаєш Соль, якщо ви порозумілися один раз, то зможете допомогти один одному. На рахунок зустрічі то це вже гра долі. Я впевнена в тому, що вона вас  ще зведе і не раз, можливо не сьогодні, а ні завтра, але точно зведе. Нажаль ми не знаємо ні його ім’я ні де він працює. Але точно зустрінетесь я це бачу. – Подруга посміхається, чим самим підбадьорює мене. – А тепер давай швидко в ванну, приводь себе в порядок.

Усміхаюся, встаю та роблю як каже Еля. Заходжу до ванної кімнати вмиваю обличчя, на ношу ранковий догляд, беру до рук патчі. Накладаю під очі та прямую в кімнату, треба обрати лук на сьогодні, а точніше на зустріч батька. Мій погляд падає на костюм який складається з брюків-палаццо та жилета приємного бежевого кольору. Що ж будем сьогодні на класиці, приготувавши одяг берусь за нанесення макіяжу. Знімаю патчі, на ношу зволожувальний крем після в діло йде консилер, замазую синці під очима та декілька слідів від акне, малюю невеличкі стрілки, підфарбовую та вкладаю брови, далі моя улюблена туш. На губи на ношу зволожувальний бальзам і все макіяж готовий. Розпускаю свої бігуді, одягаюся, складаю сумочку і все я готова. Якраз вчасно, бо чую дзвінок в двері.

-Соломія Сергіївна, доброго ранку. Ви вже готові? – запитує татовий водій, коли заходить до квартири.

-Так, я вже майже готова. – посміхаюся, надягаю свої улюблені туфлі човник. Головне не забути ключі, прощаюся з Елею, і прямую до машини. – Ви не знаєте з ким батько має сьогодні зустріч? – намагаюсь хоч якось вияснити, навіщо мені бути присутньою на такому важливому заході.

-В нього зустріч з дорогим клієнтом. – відповідає Віктор, ніби зачину фразу. Розумію, що від водія я нічого не дізнаюся. Тому вирішую посидіти трохи в телефоні.