Відлуння втрат

Глава 9

Ден.

Ця дівчина звела мене з розуму, ще після того як я її побачив на сцені, тому і захотів на танець, але хто знав, що вона має схожу ситуацію як в мене. Після її радощів, що я врятував її фінансове становище. Мені захотілось відкритися їй, бо відчував що вона не з тих хто буде розповідати всі мої внутрішні хвилювання. Але після її історії про матір, мені ця дівчина відкрилася. Ще з однієї сторони, не дивлячись на те що всі сказали, що її немає вона продовжує пошуки та вірити в її появу знову. Тому я і підтримав обіймами, бо в моїй ситуації всі лише казали, що я зможу швидко відпустити, та й клієнтів назбиралось досить непогано…

Зараз вона сить на мені, ми цілуємось і ніби весь світ стоїть на паузі, її тремтячі ручки вивчають моє тіло, натомість мої вивчають її тіло, вона така тендітна, та приємна водночас. Відразу видно, що це її перша зміна в подібних місцях, сподіваюсь і остання, адже такі забавки швидко руйнують людину. Чомусь не хочеться, щоб вона потрапила в таке місце, хоч ми і знайомі від сили годину.

Відчуваю як її руки торкаються мого пресу, дівчинко будь ласка не перейди межу яку не слід. Вона наче чує мої слова, адже повертає руки назад до грудей. Поцілунку мені вистачило  для того, щоб ти захмарила мої уявлення про всіх. І тепер я знаю чим буду займатися коли буду на самоті.

-Можна я зніму твою маску?- перериваю наш поцілунок, та дивлюся в її очі, тихо запитуючи не наче ми не самі в кімнаті.

-Вибачте, але нажаль ні. – Також шепотом промовляє, та переносить руки на своє обличчя притримуючи маску.

Після її слів чується стукіт в двері, підношу палець до своїх губ які досі пам’ятають її смак, показую знак, щоб вона не казала нічого, вона киває. За дверима знову лунає стукіт, вже більш гучний. На превеликий жаль, наша уява, про те, що ми лише двоє покидає надто швидко.

-Напевно це все…-промовляє шепотом дівчина. – Дякую, вам ще раз за допомогу. -посміхається та встає з моїх колін, знімає піджак та відходить. -Була рада з вами провести час. – підходить до дверей та стукає.

-Тобі теж дякую. – на мій голос вона повертається, дарує ще одну чарівну посмішку, та виходить.

Я ж ще декілька хвилин сиджу та намагаюсь прийти в себе, заходжу до так званої ванної кімнати дивлюся на своє відображення, ух Денисе таким я тебе бачив що найменше шість років тому, зіниці розширені, зачіска скуйовджена. Що ж мене так зачепило в ній? Тепер я хочу познайомитися з нею не в стінах цього клубу, а в більш престижному місці, якщо вона мені не збрехала то це була її перша та остання зміна.

Прийшовши трохи до тями, забираю свій піджак з ліжка та йду до хлопців, проходжу коридором та в одній з кімнат чую стогони, видно хтось захотів мати більше коштів…

Виходжу з цього дивного коридору та прямую на місце де сиділи хлопці, помічаю лише Яра, який сидить та спокійно допиває своє віскі, побачивши мене кидає руку в гору, типу в знак вітання. Свята не помічаю, значить стогони які чув, це його рук справа, але звинувачувати його в цьому я точно не стану.

-Як там твоя кроличка?-відразу запитує Ярослав як тільки я сідаю навпроти нього. – Виконала твої побажання?

-Гарна дівчина, танцює теж непогано. -Яр запитально вигинає одну брову чекаючи продовження історії. – Виявляється вона випадково сюди потрапила. – після сказаних мною слів друг ледве стримує смішок.

-Ага, і всі вони також. – вказує в бік сцени де в цей час танцює дівчина. Переводжу свій погляд знову на друга.

-Ні, мені так не здається… від неї віє зовсім іншою атмосферою. -Затримую подих згадуючи знову цю чарівну дівчину.

-Уууу… Ти що закохався в неї? -Яр здивовано дивиться на мене. -Повір, друже вона цього не варта я знаю як тут все влаштовано, не здивуюся якщо вона розповіла тобі якусь сльозливу історію. По типу «В мене колишній забрав і ще до всього повісив борг» або ж «В мене є діти і їх потрібно якось підіймати, тому я і тут». – Ярослав відкидається на кріслі та залпом випиває своє віскі.

-Ого, то ти знавець в цьому. Певно вже чув такі історії? Від таких дівчат. -знову вказую в бік сцени.

-Так, бувало…мене намагалися кинути на гроші і не один раз такі дівчатка, навіть одну з них я сьогодні впізнав. Її доречи замов Свят. – Ого, оце так неочікуваний перебіг історії. -Вона вразила мене ще коли в мене були непорозуміння з колишньою дружиною, я тоді знаходився в стані який напевно відчував і ти, тому випивши достатньо я взяв своє авто яке ми купували з дружиною разом, її запах був там скрізь, що давало мені ще більш пригнічене становище, я їхав з такою швидкістю яка тільки була на спідометрі, планував розбитися. Але перед виїздом з міста мене намагається зупинити дівчина. Я спочатку проїхав, але потім повернувся мені потрібен був хтось на одну ніч, думав попустить, та дівчина виявилась на перший погляд приємною, розповідала постійно про сина та те як їй тяжко адже він народився хворим, колишній взяв кредит типу на лікування, а сам зник як тільки гроші опинились в нього, я не довго думаючи дав все що мав в гаманці та дав виписку коштів які вона може отримати в банку, та дівчина зробила мені подяку у вигляді прекрасного сексу. Сьогодні ж я зустрічаю її в клубі в ролі стриптизерки. -Друг сумно посміхається та замовляє ще один келих. -Тому Ден, якщо вона наплела тобі таку саму лапшу, то вітаю в клубі.

Прокручую всі слова які сказав мені Яр та історію яку розповіла мені дівчина. Ні, такого не може бути вона не схожа на тих хто так безглуздо буде вчиняти, та і не думаю що така мила чарівна дівчина буде йти на вчинки заради грошей її сто відсотків сюди затягнули або примусили, ну а бо якщо вона мені дійсно збрехала (в що я мало вірю), то вона просто не знає з ким зв’язалась моя мила Кроличка…




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше