Глава 7

Ден.

-Йоу, братанчик все замовив тобі ту біленьку кроличку, чекає на тебе вже в кімнаті приватних танців.-Повідомляє мені Свят.- Тебе проведе он та гарненька офіціанточка. – Підморгує дівчині, що знаходиться позаду мене.

Встаю, та прямую за дівчиною, вона проводить мене через весь клуб, та завертає в досить непримітний коридор, доходимо до місця призначення на скільки я розумію.

-Будь ласка, можете заходити. – дівчина вказує на двері та мило посміхається. Тікає назад до клубного залу.

Відчиняю двері та потрапляю в кімнату, помічаю по центру пілон та крісло навпроти нього, недовго думаючи прямую до нього. Сідаю, та чекаю. Починає грати повільна, але в той же момент грайлива музика, до пілону виходить моя кроличка. Тепер я можу розгледіти її всю, на ній одягнений ніжно рожевий, мережевий боді, коли повертається спиною, на дупці помічаю милий пухнастий хвости, і довге, біле, та ще й кудряве волосся, прім як у Злати. Посміхаюся, на обличчі в неї маска, очі чомусь закриті, тому не можу розгледіти їх кольор. Хоча я знаю як зробити, щоб побачити.

-Відкрий очі. – Надаю наказ дівчині, вона зупиняється та бачу, як повільно відкриває очі. Помічаю їх неземний блакитний колір. – Нереально гарні. -промовляю в голос, дівчина бентежиться, але не довго знову починає повільно рухатися в такт музики. Не стримуюся, підходу та обіймаю її, дівчина відскакує від мене.

-Будь ласка. Не треба. – промовляє шепотом, і закриває обличчя руками. – Я не з тих, хто спить за гроші. – продовжує свій монолог. А голос в неї який чаруючий. Так стоп Денисе прийди в себе.

-Але ти ж працюєш в стриптиз клубі, тобто не з тих?

-Мені, потрібні гроші, але не такою ціно,тато відмовився допомогти, а подруга запропонувала вигідний варіант, вибачте, ви можете надати скаргу на мене головному, і він не заплатить мені за сьогодні. – дівчина виглядає дуже наляканою. Хоч я зараз і випивший, але скривдити це найменше, що я хочу зробити.

-Сядь – вказую дівчині на ліжко в кімнаті, в її очах відразу читається ще більший страх. – Не хвилюйся, я не планую робити з тобою те чого ти не хочеш. – Мило усміхаюся, кроличка повільно відходить до вказаного місця. Встаю з крісла і слідую за нею. -Тримай – протягую їй свій піджак – Я думаю, що краще буде нам поговорити так. – Вона невпевнено протягує руку, бере обережно піджак, накидає на свої тоненькі плечі та сідає на ліжко. Я ж в свою чергу повертаюся назад на крісло, обертаю в стороно ліжка, та сідаю. – А тепер розповідай, що за борг? І як ти вляпалась в таке? – Показую на її зовнішній вигляд. Вона робить невеликий вдих, ніби заспокоює себе.

-Декілька місяців тому, ми з подругою потрапили в не дуже гарну компанію. – починає маленька. – І одного разу ми рали в гру, де кожному давали завдання, нам випало, що потрібно викрасти авто і приїхати на місце вказане в листі яке надійде як тільки машина буде в нас. Ну і виходить так, що водійське посвідчення тільки в мене, але досвіду водіння в мене не так багато. Знайшовши потрібну машину, ми її викрали як це сталося ми самі до кінця не розуміємо. Але менше з тим, автомобіль у нас, місце куди потрібно є. І вийшло так, що я трохи не розрахувала, і ми з подругою відразу після повороту влітаємо в купу цегли.

-І що далі? Можна спродувати вгадати…Вас знаходить власник автомобіля і дзвонить до поліції?- Вона махає в різні боки, що свідчить про те що мої здогадки хибні. – А що тоді?

-Нас знаходить охоронці…охоронці батька моєї подруги. А він досить впливова людина в місті. Нас заштовхують в автомобіль його охоронці, і везуть кудись за місто. Ми розуміємо, що справи кепскі, але сидимо тихо. Машина зупиняється біля лісу, нас беруть та ведуть невідомо куди. Через хвилин 10 ми приходимо до її батька, і тут починається найстрашніше за вечір, її тато нам погроджує…каже які ми непотрібні і в тому плані. Але дякувати, що не вбив. Забрав у подруги квартиру, і всі кредитки. За навчання сказав платити буде, але в нас є дві години, щоб піти і зібрати речі. З того моменту ми знаходимся у нього на повному контролі. За навчання він все особисто перевіряє, комунальні платежі які ми платимо за квартиру, знайомий особисто з господаркою квартири. В нас в себе було добре, але до того часу як нам не надійшов лист за скоєний злочин і розбите авто. Ми відразу попросили допомоги в батька подруги. Але він навіть не захотів до кінця слухати…вимкнувся і більше не відповідав.

-Ух…оце ви дівчата встряли…Думаєте стриптиз вам нормально коштів принесе?

-Ні, але сподівалися, що хоча би половину зможемо відати. Бо самі розумієте, стипендія і робота на простій посаді офіціантки не призведе ні до чого доброго. – Вона сильніше накривається моїм піджаком, і прикриває очі, аби не заплакати. Мила.

-Знаєшь. В цьому світі багато чого трапляється неочікувано. І одного разу тебе можуть намахати навіть в такій професії. -Вказую знову на неї. -Але, тобі пощастило, що сьогодні саме я трапився тобі. – Вона підіймає голову від здивування. Я ж в свою чергу посміхаюся та підходжу до неї, обережно залажу в кишеню свого піджака, та ледве доторкаю до неї. Від чого вона відразу падає в невеликий ступор.

-Ви ж обіцяли…- тихо промовляє. Я знову дарую їй посмішку та дістаю з кишені папірці та ручку.

-Не хвилюйся, я свого слова дотримаю.- Відхожу назад до крісла та сідаю. Виписую досить непогану суму та відаю дівчині. – Вистачить? – вона тримтячими руками бере папірець до рук, трохи відкашлюється та дивиться на мене здивованими очима.

-Це…це навіть більше ніж потрібно. – Вона дивиться то на мене то на папірець довго не може усвідомити чи це правда. – Дякую, дуже вам дякую. – Вона підіймається та починає легенько стрибати, немов маленька дитина. Потім швидко підходить до мене та міцно обіймає… Ого. Цього я не очікував, невпевнено кладу руку їй на спину. Та відчуваю як починає тиснути в ширинці моїх брюк. Щоб тебе,  повільно відсуваю дівчину що б не наробити горя, і не травмувати налякану і так дитину – Ви просто якийсь чарівник. Це найкраще, що могло статися за ці місяці.