Глава 6

Соломія

-Лейла, давай ти наступна. Не хвилюйся, та не звертай увагу на коментарі, рухайся під музику, та уяви, що танцюєш для свого хлопця. Тільки не знімай білизни. -Підморгує Каріна, та обіймає мене. Ого, не думала, що дівчата в такій сфері, лагідні та приємні. Киваю в знак подяки, та прямую на сцену. Ну, що Соломіє настав твій «зірковий» час. Виходжу на сцену, граційною ходою підхожу до пілона, та згадаю всі заняття танців, на які ходила з п’яти років, по проханню мами. Чую різні коментарі від чоловіків «Ух, яка маленька, я би її всадив на свій чарівний жезл», «Маленька, знімай все що на тобі», «А можеш ще раз так зробити дупкою? В тебе такий милий хвостик», «А можеш зняти масочку? Хочу побачити твоє личико» і таких коментарів сипиться в мою сторону дуже і дуже багато, як і грошей в принципі. Закінчую, свій танець, посилаю на останок повітряний цьомчик. Та йду виляючи задом. Чоловіки в залі явно не хочуть, щоб я шла.

Але я йду, як тільки заходжу до кімнати, мене починає трусити. А якщо тато теж тут був? І можливо бачив мене. Я не переживу цього…Головне не плакати, тато ж мене не впізнає?

-Ей, маленька, що з тобою? Ти була неймовірна. – Починає заспокоювати мене подруга, я ж починаю трохи схлипувати, але не плачу і на тому дякую. – Ну тихіше, все ж добре…

-Таке буває, коли вперше виходиш на сцену, спочатку забуваєш про все, а коли покидаєш. То думаєш «О, ні, я ж як повія там вигиналася», але ми всі через це проходили. Тому не хвилюйся за неї йди краще підготуйся. – Подруга, відходить тим самим залишає мене саму, але поруч сідає Валентинка. – Ти краще не показуй цього. – вказує на моє обличчя.- Наш, головний не любить цього, особливо коли після першого разу виходять на сцену. Бо може знижити виплати, бо ти влаштувала істерику, тому не варто Лейла. – вона обіймає мене… з чого дивується Намі. – Ти не думай, я не заспокоюю тебе, але мене чомусь тягне до тебе, в тебе гарна енергетика. – шепоче мені на вухо, та гладить моє довге біляве волосся. Чомусь, після цих слів я відразу приходжу до тями.

-Дякую. – шепочу також їй на вухо, та посміхаюся, вона неймовірно добра, хоч на вигляд стерва, але можливо таким чином вона кидає пил в мої очі?

Заспокоююсь та починаю приводити себе в прядок, щоб головний не помітив, що я плакала. Розчісую волосся, вкладаю так як і було. Якраз закінчую в той час, коли головний заходить до нашої кімнати, а за ним Еля, в гарному настрої, посміхається.

-Так, дівчатка, перша партія добре затанцювали. Але це ще не кінець вечора, тому не сильно розслабляйтесь. Отже далі йдемо так само. Тільки біленька…- переводить погляд на мене. – Ти цього разу не виходиш на сцену. – Дівчата всі в один момент переводять на мене свій погляд. Я ж сиджу дивлюся на нього здивованими очима.

-Тобто вона не виходить? – запитує Каріна. – Чоловікам же сподобалося, вони не хотіли, щоб вона йшла.

-Так, я бачив, але її взяли для приватного танцю. Тому цього разу вона йде до ВІП клієнтів.

-…Що?- не можу підібрати слів. -Тобто для приватного?

-То і означає, дівчата тобі пояснять. – Він переводить погляд на свій годинник.- Мені вже час, Намі, десять хвилин і виходиш. – Намі киває, а він йде хлопнувши дверима.

Дивлюся на дівчат очима як у кота зі Шреку. Вони ж в свою чергу підіймають плечі, даючи зрозуміти, що самі не розуміють. Але, відійшовши вони почали радитись, говорили шепотом, щоб я не почула зайвого, а так хотілось…знати всі тонкощі. Коли вони закінчили, Намі побажала мені успіху, сама ж пішла на сцену. До мене підійшла Каріна.

-Мала, слухай зараз уважно. На приватах у нас була лише Намі, і  я декілька разів. Там немає нічого такого чесно, але все ж. Тобі варто знати, ти танцюєш там сама, коли настане час, по тебе прийде охоронець, відведе в кімнату, там є пілон і…- вона замовкає, думає чи варто мені казати? Я ж все рівно сама побачу.

-І?- не витримую, та запитую.

-І ліжко.- мої очі стають ще більші, і від шоку і від обурення. Чому саме мене обрав той чоловік?- Не хвилюйся, спати не треба, якщо ти цього сама не захочеш. Але все ж бувають різні, на такий випадок є охоронець який знаходить біля дверей. Отже далі, коли тебе приведуть, ти маєш танцювати, він може тебе торкатися, але на рахунок цього охоронець тобі не допоможе, тому що таке дозволено. – Боже, який жах, переварюю ці слова. Та зловісно дивлюя на Елю, та лише невино посміхається. Коза! – Далі, ще варто пам’ятати, що тобі доведеться перед ним роздягатися, знімати ліфчик, все крім трусиків і маски. – Щоооо??? Яке роздягатися на це я не погоджувалася. -Нажаль без цього ніяк, або ти знімеш сама, або знімати почне він, йому дозволено, повір він заплатив великі кошти за цей приват. Ніби все, якщо ще щось цікавить запитуй.

-Ти спала з тими хто просив приват?- це дійсно те питання яке цікавить мене. Що вона сказала, я запам’ятала, вести себе як у звичайно танці, тільки знімати більше одягу, та дозволяти торкатися… себе. На моє питання Каріна мовчить.-Так?

-Так…він пообіцяв дати більше грошей, а мені як ти вже знаєш, вони дуже потрібні. Як я себе відчувала після цього я не передам словами, я більше тижня не могла дивитися на себе в дзеркало, та на донечку. Бо відчувала себе повією…- вона стряхує сльозинки, що почали капати з її очей, я ж просто її обіймаю для заспокоєння. -Після того, я відмовилася бути на приватних танцях. Це навіть вказано в моєму договорі. Тому коли просять, головний відповідає «Нажаль, ця дівчина танцює тільки для публіки.». Не хвилюйся, все пройде не так погано як ти думаєш Лейла.- додає вона.

Весь час, який я чекаю охоронця, ми спілкуємося з дівчатами. Валентинка розповідає про успіхи сина, повідомляє також, що скоро він їде на лікування до Ізраїлю, вона так мріяла, щоб син лікувався саме так, також додала, що син нарешті буде в безпеці, і вона зможе піти на додаткову роботу, вдень буде звичайною трудівницею, а вечері буде так званим нічним метеликом. Далі, дівчата приводять себе до ладу, хтось підфарбовує губи, хтось поправляє стрілки. Елька сидить в телефоні, а я нервово чекаю охоронця, як тільки вирішую підсісти до подурги, що б разом зависнути в її телефон, відкриваються двері, та заходить досить м’язистий чоловік, з короткою стрижкою та в чорному одязі, з навушником у вусі. Це напевно за мною…