Глава 5

Ден.

Восьма вечора, друг вже звітує мені про те, що знаходиться в клубі з Яром. Питає де я? Чи не передумав їхати. Відписую, що вже майже на під’їзді хоча сам ще вдома, обираю який годинник краще буде сюди пасувати. Все ж обираю той, який подарувала дружина перед тим як піти. Надягаю легку курточку та прямую на вулицю до машини, сьогодні їду з водієм, не хочу сідати за кермо після випитого алкоголю. Сідаю в машину та прямуємо за вказаною адресою Свята.

Доїжджаємо приблизно за п’ятнадцять хвилин, виходжу та розумію як давно я не був в таких місцях, аж не звично. Прямую до входу, охоронець запитує моє ім’я, повідомляю. Він дивується та навіть не дивиться в список запрошувальних гостей, відразу відчиняє мені. Заходжу та очима намагаюся знайти друзів, але не помічаю, зате бачу відразу, що це стриптиз клуб. Весело звичайно, дівчина на пілоні виглядає дуже впевнено, напевно довго працює тут. Дістаю телефон, та пишу друзям, що вже на місці. Свят відразу відписує, що вони знаходяться на другому поверсі в ВІП ложі так сказати. Підіймаюся, та відразу знаходжу хлопців.

-О, нарешті ти з нами. Як ти друже? – запитує відразу Свят.

-Непогано ви як? Як ти Ярчік? – бачу що друг зараз в тому стані, і якому я був перший рік після втрати дружини. – Не вдалося зустрітися? – він лише киває в знак відмови. -Вибач…

-Так, пацики, ми зібралися щоб ловити смуток?  Чи веселитися, я особисто за другий варіант.

-Звичайно, що другий варіант. – Відповідає Яр за нас двох. Я ж кивком  підтверджую слова друга.

-Отже – Свят кличе офіціантку. – Маленька, принеси нам віскі,  але такого доброго. – Офіціантка киває та покидає нас. Сідаю навпроти друзів, так що з лівого боку видно все що знизу особливо сцену. – Доречі, якщо вам сподобається хтось з танцівниць ви можете взяти її для приватного танцю, привілеї ВІП гостей.

-Ну Свят як завжди. – коментую ситуацію.

-А я що? Я просто розумію, що вам це можливо сподобається, або хтось з танцівниць, тому що звичайним людям дозволяють лише дивитися і то не дуже близько, а нам в приваті, можна і ближче подивитися і помацати цих крихіток. – друг вказує на танцівниць. – Можливо навіть не тільки. – підморгує.

-Тобі б лише додати когось до списку, скільки вже їх в тебе? – Запитує Яр з насмішкою.

-Після, тридцятої збився. – Ого, тут навіть я дивуюсь, раніше ми змагалися в кого більше дівчат в ліжку, та хто за скільки зможе затягнути дівчину в ліжко. Правда після того як ми з Яром обрали собі дівчат на все життя(так ми думали), то вже стало це не цікаво, а от Святік так і не перестав цим займатися, навіть маючи дружину.

-М-да, Свят ти прямо альфо-самець. – Ми зриваємося сміхом, якраз в цей час приносять наш віскі. Беру та за один раз випиваю весь вміст стакану.

-Йоуу, Ден. Не ризикуй так, ти вже давно не пив. – Застерігає мене друг.

-Все під контролем. – Повідомляю другу. Офіціантка приносить ще і ще. Після п’ятого келеху я збиваюся, ми п’ємо, розмовляємо. Згадуємо наше дитинство, як потім вступили до одного унверу, та після попрацювавши на різних роботах, вирішили, що хочемо власну справу і так сталося. Тепер в нашому місті ми найкращі юристи та адвокати. Далі Свят заводить тему де каже, що коли ми одружилися то покинули його самого. І він не міг вже відмовляти дівчатам, бо один холостяк лишився, але до того часу поки не зустрів першу кохану на ого погляд дружину. Вона була моделлю, ідеальна всюди. І в ліжку і в биту, але він козел втратив її бо захотів свободи. Ми підтверджуємо, що він козел. Друг трохи ображається, але розуміє, що так і є.

-А зараз зустрічайте на сцені, милого та пухнастого кролика. – повідомляє ведучий чи хто це такий. Та вперше за час, що ми тут сидимо мене неначе магнітом притягує до сцени. На неї виходить дівчина, модельною ходою вона підходить до пілону, та починає танцювати. Не можу відірватися від неї, всі її рухи настільки повільні та привабливі.

-Що там Денчик сподобалась? Хотів би її? – не відриваючи погляд, киваю другу. – Взяти її тобі?- відриваю погляд, та запитально дивлюся на друга.- Ну для привата?

-Давай, хочу поближче поспілкуватися з цією кроличкою…