Глава 4

-Ти впевнена, що це дійсно гарна ідея? – приїхавши за вказано адресою клуба.

-Так!- впевнено відповідає подруга

-Еля, ще є час передумати. – подруга нічого не відповідає, просто бере мене за руку та тягне в сторону клуба, але не до головного входу.

-Соломка, заспокойся. Все буде добре чесно. – заспокоює мене. – Але справжні наші імена не варто казати. Тому що тут такого не можна. Отже нам треба придумати як нас буде звати… - задумується подруга.

-Окей, мене буде звати Ельвіра. – усміхаюся, на що подруга гальмує.

-Не смішно Соломка, треба наші не справжні. Я доречі вже придумала собі ім’я. – усміхається вона та оголює свої білі зубки. Запитально дивлюся на неї. – Адалін. – сказавши це ім’я я починаю іржати. Адалін це наша відмінниця групи та улюблениця всіх викладачів.

-Хаххаха, ну ти даєш Елька. Тоді називай мене Лейла.

Насміявшись, ми вже підходимо до входу. Еля простягає охоронцю телефон, той читає, оглядає нас і відчиняє двері, далі вказує куди ми маємо пройти. Стиснувши  сильніше руку подруги ми прямуємо за вказаним напрямком. Пройшовши досить довгий коридор, ми зупиняємся біля дверей де знаходиться табличка «Sweet girl». Дивлюсь с початку на табличку потім на подругу, та лише посміхається. Ми відкриваємо двері, та заходим в середину, м-да так я все собі і уявляла. Кімната виконана в рожево-червоних кольорах, стоять вішаки з різними костюмами для танців, далі в кімнаті помічаю декілька туалетних столиків, і ще бачу невеличкий диван на якому сидять дві темноволосі дівчата, якщо їх так можна сказати. Не подобається мені вже тут. Поки ми стоїмо на вході, нас помічає дівчина з яскраво рудим волоссям, оглянувши нас. Вона починає говорити.

-Новенькі? – ми невпевнено махаємо. – По вам видно. – усміхається, та протягує нам свою руку. – Я Наміра, коротко Намі, ви не хвилюйтеся так, а то аж тремтите від страху. – заспокоює нас.

-Ми всі були на вашому місці. -Промовляє одна з дівчат, яка сидить на диванчику. – Тут нічого, такого немає. Відтанцювали, отримали компліменти якщо добре, ні то ні. Вас то хвилювати не має. – пояснила вона. – Мене доречі звати Каріна, а це – вказує на дівчину, що поруч. – Валентинка наша. – дівчина витягує руку в знак вітання, але від телефону не відривається. – А вас як малі? Не соромтеся – дівчина посміхається.

-Мене звати Адалін, а її – подруга вказує на мене – Лейла. – Я усміхаюся, нервово ковтаю.

-Приємно, розкажете як сюди потрапити. Маю на увазі яка причина, бо ясне діло, що такі чарівні дівчата точно би не пішли просто так в стриптиз. – Вони насміхаються чи мені здалося? – Я особисто потрапила сюди за борги колишнього чоловіка, він взяв в борг дуже велику суму, та втік. А мене лишив з маленькою донечкою все відавати… Козел! – каже Каріна

-А я тут опиналась через маму, вона захворіла на рак, кредит мені не світить, а страховка не покриває всі витрати. – з сумом промовила Намі.

-А ви як тут опинились? – Запитую Валентинку.

-Я? Цікава в мене історія, можна сказати комбо відразу двох, чоловік взяв гроші, на лікування сина, але зрозумів, що він не одужує та навряд чи лишиться в живих. Тому одного ранку я прокинулась, а мене чекала записка від нього «Кохана, вибач. Але я так не хочу жити далі, знаю чи зі всім впораєшся сама.» і все як його і не було. Я з маленьким синок який невідомо чи лишиться взагалі на цьому світі, на мені борг близько трьохсот тисяч євро. Але він мав рацію, я майже впоралась, син пішов на одужання, борг вже майже полову віддала. Маленький зрозумів, що я без нього пропаду, тому кожного дня тішить мене новими досягненнями. – вона кладе руку на підвіску яка знаходиться в неї на шиї та посміхається, майже через сльози. – Тепер ви, наскільки я зрозуміла ви подруги. – усміхається.

-Ми потрапили не в дуже гарну компанію. – Починає Еля. – І от одного разу нам довелося викрасти машину, але Со.. тобто Лейла не дуже добре  їздить за кермом. – от же подруга мене виною робить.

-Я добре їжу, там просто був невдалий заворот, і ми влетіли в будинок. Дивом лишились живі, а от машина ні… І от декілька днів тому нам прийшов рахунок за машину. Сказати, що ми очманіли це нічого не сказати. Наші батьки коли дізналися взялися за серце, та повідомили, що нажаль не зможуть нам допомогти, а в кав’ярні стальки не отримаєш, навіть за рік.

-Ухх. Ну ви і даєте дівчата, треба ж було вас так занести… - співчутливо промовила Каріна. – Ви проходьте починайте робити собі макіяж, там зачіски всі. Зараз з хвилини на хвилини прийде головний.

Як тільки вона це промовила. В кімнату залітає лисий чоловік. На вигляд йому десь років сорок може більше, на ньому одягнений досить дорогий костюм, на лівій руці видніється дорогий годинник, мій тато має декілька таких в свій колекції тому я знаю їх вартість. Також помічаю на правій руці в якій він тримає аркуш, золоту каблучку. А його аромат, відразу перебиває солодкі парфуми дівчат.

-Так, лялечки, сьогодні в нас досить тяжкий вечір, але це і означає, що ви заробите так як за дві. – він усміхається. Потім дістає окуляри, та починає читати, те що написано в нього на аркуші. – Сьогодні в нас тематичний вечір називається «Звірятка», хто це придумав? Випереджаю ваші питання я не знаю, але хочуть, щоб сьогодні ви були в масках, навіщо? Я також не знаю так захотів замовник. Тому лялечки приймайте цей факт. Дак далі, до нас мали прийти дві новенькі. – він підіймає очі на нас. Ми невпевнено киваємо. – Ага, бачу. Отже тепер кажу хто ким буде, так Намі ти в нас руденька тому «Лисиця».

-Відчувала, що саме нею і буду. – Троки обурюється.

-Так, далі Каріна ти у нас… Кішечка. А Валентинка… ти будеш в нас…хммм, тут лишилась пантера. Для тебе.

-Але це ж теж з роду котів? Хіба не дивно? – розумна.

-Ой, нехай буде, в нас немає таких еротичних костюмі для інших тварин. Так тепер новенькі, біленька буде… кроликом. - Мої очі від здивування лізуть на гору, повертаюся на подруга, а та ледве стримує сміх. – А ти. – вказує на Елю. – Хм.. ну така ти… цікава, будеш леопардиком. Валентинка відразу випереджаю твоє питання, так в нас буде троє з роду кошачих. Все лялечки готуйтеся, у вас є година, першою йде Намі, Друга Валентинка, далі біленька, потім Каріна, і остання ти. – Вказує на подругу.