ВІдлуння КоридорІв
6. Раптова виписка та таємниці особистого життя.
Ця історія обірвалася так само несподівано, як і розпочалася. Буквально через два-три дні після нашого знайомства Оля виписалася. Це сталося зранку, або ще до обіду. Самого моменту від'їзду я не бачив, бо я перебував у своїй палаті на третьому поверсі, але про це мені розповіла моя рідна сестра. Вона якраз спускалася вниз і, напевно, бачила, як Оля, збираючи свої речі, залишала реабілітаційний центр, повертаючись додому.
Звісно, за такий короткий час вона жодного разу не виходила на вулицю. Інші пацієнти, які могли ходити впевненіше, часто проводили свій час надворі, сиділи в дерев'яних альтанках-бесідках, або просили у лікаря чи медсестри ключ від тераси, щоб подихати свіжим та запашним повітрям і приємними звуками від будиночка для бджіл протяхом якихось 10-20 хвилин. Оля ж була прикута до приміщення. Як згодом дізналася моя рідна сестра з короткої розмови, Оля була заміжня жінка. Я запитував сестру мою, чи має вона дітей, і та відповіла ствердно - так, у неї є діти, є сім'я, яка напевно дуже чекає на її одужання. Я припускав, і сестра моя ніби погодилася, що Оля живе десь зовсім недалеко від нашого рідного краю. Спершу я думав, чи не з Донецька вона, адже в реабілітаційному центрі цьому тоді лікувався один молодий хлопчина-військовий, напевно, із Донецька, але потім ми зрозуміли, що ні - скоріше за все, вона місцева, тутешня, наша.
Відредаговано: 25.07.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
