ВІдлуння КоридорІв
5. Зал ЛФК: Сила волі на спортивній драбині.
Ближче до завершення мого перебування у реабілітаційному центрі, я побачив Олю в залі лікувальної фізкультури, де пацієнти займалися на спортивних снарядах та проходили лікувальні масажі. Це була наша остання зустріч у стінах закладу із процедур. У залі постійно працювали дві досить такі досвідчені масажистки, яких час від часу змінювали ще одна або дві колеги, створюючи атмосферу безперервної праці над відновленням людських тіл, або частин людських тіл.
Оля стояла біля шведської стінки. Я почув, як вона говорила комусь із персоналу, що її травма чи загострення не пов'язані з падінням - вона чітко наголосила, що не падала вдома. Після цього вона, докладаючи так досить неймовірних зусиль, повільно підняла і поклала спочатку одну ногу на дерев'яну спортивну драбину, а потім - іншу. В цьому русі була таки така затятість, таке шалене бажання таки одужати й знову ходити самостійно, що я таки затамував подих. Вона боролася таки за кожен нервовий імпульс, за кожен рух своїх ніг.
Відредаговано: 25.07.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
