ВІдлуння КоридорІв
3. Життя на другому поверсі та її тиха присутність.
Оля жила поверхом нижче, на другому. Її палата була великою, багатомісною, розташованою посередині довгого, просторого коридору. Цей коридор мав свій особливий осередок - там стояв досить великий телевізор, а поруч була невеличка шафа із книжками. Це була дивовижна мала бібліотека: художні романи сусідили з медичними довідниками, а книга про буддизм стояла поруч із Святим Письмом - Біблією. Кожен, напевно, знаходив там щось своє у хвилини роздумів.
Двері Олиної палати дуже часто, майже завжди, були відчинені. Коли я спускався з третього поверху, то пройшовши весь коридор другого поверху, то дуже любив проходити повз її палату, або хоч мигцем побачити її. Моя зацікавленість була чистою - я просто милувався її красою. Часом вона сиділа на ліжку, часом відпочивала, а часом - серце стискалося від жалю - пересувалася коридором за допомогою спеціального медичного столика-ходунків. Цей залізний столик став її тимчасовою опорою. Приблизно у половині випадків мені вдалося застати її в самому коридорі, коли вона повільно, але наполегливо долала метри лікарняного простору. Через складність пересування Оля та ще кілька важких пацієнтів, а точніше, можливо, майже вся її палата та ще деякі палати, не ходили до загальної їдальні - їжу їм приносили безпосередньо в палати.
Відредаговано: 25.07.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
