Відлуння Душі

Твій Образ у Серці

Вже написала вірш, і ти мені відповів,

Між нами наче музика лунає.

Я знаю, скільки ти прекрасних слів

Для мене у рядках своїх ховаєш.

​Ти кажеш: "Я не всі, за слова відповідаю",

І я, мабуть, тобі повірю, але трохи.

Бо моїм страхам немає краю,

І час потрібен, щоб минули всі епохи.

​Так, ти у Києві, й ти обіцяв подзвонить,

Але ж мені цікаві твої справжні думки.

Чи справді ти відкриєш тую книгу й мить

Розділиш зі мною — замість тисняви й метушні?

​Я ціную твій образ, що у серці мріє,

Але давай не поспішати, щоб не згасло.

Бо справжнє світло те, що довго гріє,

А не лише мить, що швидко промайнул



#1062 в Різне
#169 в Поезія

У тексті є: вірші стихи

Відредаговано: 28.11.2025

Додати до бібліотеки


Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше