Відлуння Душі
Тиша
Коли замовкне світ і стихнуть голоси,
Коли залишишся наодинці з собою.
Не бійся тиші, що наповнює ваги
Твоєї пам’яті, засніженої млою.
Бо саме в ній, в цій порожній глибині,
Без масок, без гриму, без зайвих речей,
Прокинуться твої загублені вогні,
І відгукнеться суть із забутих ночей.
Ти думала: самотність – це холод і страх,
Це знак, що ти слабка, покинута, німа.
Але насправді – це найбільший із дах,
Де зводиш ти свій храм, і керуєш ним сама.
Бо гармонія – не пошук зовнішніх рук,
Не віддзеркалення в чужому зірці.
Це здатність чути свій душевний стук,
Його ритм вловлювати в цій метушні.
І хай болить ще інколи колишній слід,
Та тиша каже: «Ти сильніша, ніж була».
Вона дарує простір, де немає бід,
Де знову ти себе, справжню, віднайшла.
Відредаговано: 28.11.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
