Ні, я не леді, і не треба!
Не хочу пишних тих похвал.
Не звикла я до слів із неба,
Мій світ – це буря, а не бал.
Я не для вишуканих пауз,
Не для манірних "як і що".
В мені – вогонь, а не лиш глазур,
І думка власна, гаряча.
Мені ті титули не личать,
Бо я — це вітер, степ, гроза.
Це те, що душу з ран не кличе,
Це блиск, а не скупа сльоза.
Тож не "леді" мене назви,
А просто Жінкою – сильною.
Тією, що долає виклики,
Справжньою, а не сувенірною.
Відредаговано: 28.11.2025