https://st.booknet.ua/uploads/covers/220/1760108527_95.png
Відлуння Душі
Відлуння душі
В безодні, де тінь цілує світло,
І кров’ю пишеться сліпий закон,
Душа шукає загублене мірило,
Свій відгук, свій болючий камертон.
Я чую твій шепіт крізь стіну мовчання,
Він пахне попелом, смутком і вогнем.
Це дике, нездоланне поєднання
Того, що сталось, і того, що ми жнем.
Обійми — лише мітка, а не притулок,
І кожне слово — вирок чи печать.
В мені живе твій неспокійний вулик,
І я навчилась болем відлучать.
Вже немає нас, є тільки віддзеркалення,
Що б'ється в склі, розколоте на дві.
Це наше темне, вічне поклоніння
Зіркам, що впали у траві.
Відредаговано: 28.11.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
