Відлуння Душі
Полум'я Душі
Не просто почуття, а доля, спільний шлях,
Де ми – одне вогненне незбориме коло.
Ти не моє тепло, а мій єдиний страж,
Що захистив мене від мороку довкола.
Твоє кохання – це не просто тихий сад,
Це буря і горіння, виклик долі й тіні.
Як Фенікс, що підноситься із власних втрат,
Так ти є світлом у моїй лихій годині.
Коли приходить ніч, і чорна мряка ллється,
Я знаю: ти зі мною, ти – мій орієнтир.
Твоє ім'я в моєму серці б’ється,
Мов древній, нездоланний магічний вир.
Ти мій невідворотний, нерозгаданий закон,
Та єдина істина, що не згасає в часі.
Ти – полум'я, що зводить міцний бастіон,
Кохання, сильніше навіть за всі напасті.
Я обираю тебе не в темряві — на світлі,
Щоб бути тінню твоїх високих крил.
Моя душа з тобою у шаленому злеті,
Бо ти – мета, ти – сенс, ти – мій незгасний тил.
Ніщо не розірве цих невидимих пут,
Бо наша воля – зіткана у двох серцях.
Ти знаєш, де закінчується мій притулок і мій труд?
У твоїх обіймах, де зникає страх.
Відредаговано: 28.11.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
