Відлуння Душі
Броня Слова
Мій світ, що вчора жив лише у снах,
Сьогодні дихає на всіх сторінках.
У серці автора – і трепет, і весна,
А в пальцях – рух, що броню підійма.
З’явились перші, наче промінь, "Дякую",
Вони легкі, та важать, як крило.
Критика прийде — але я не панікую,
Бо Слово — мій і щит, і джерело.
Я випустив/ла птаха, він летить,
Не знаючи, чи повернеться назад.
Але цей крок — це справді варта мить,
Не просто рукопис, а цілий зорепад.
І кожен відгук, теплий чи гіркий,
Це — паливо для нової мети.
Тож хай лунає голос мій дзвінкий!
Я буду далі свій світанок творити.
Бо в цій броні, де правда і відвага,
Я знов готовий/ва рушати вперед,
Де кожен рядок — не просто вже папір,
А міст, що душі всіх людей з’єдна.
Відредаговано: 28.11.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
