Відлуння Душі

сьогодні день незвичайний

Мабуть, сьогодні день незвичайний,
Трохи спокійний, трохи печальний.
Мрії десь поруч, але мовчать,
Сонце в вікно — і хочеться спать.

Може, ти думаєш, що все дарма,
Та в серці жаринка ще не згасла сама.
Бо десь усередині тихо цвіте,
Твоя сила — вона живе.

І навіть якщо день не такий, як мрія,
У ньому є ніжність, тепло і надія.
Бо ти — як світанок після дощу,
Тиха, глибока, але — живу.

Мені здається, день у тебе змішаний —
трошки світла, трошки тиші надлишок.
Ніби хочеш сміятись — і водночас мовчиш,
бо в серці і спогад, і подих колишній.

Небо сьогодні, певно, мов дзеркало,
відбиває все, що пройшло й не дарма.
Ти ніби сильна — і це так видно,
але десь усередині — хвиля повільна.

Та все ж, цей день — не про втому чи сум,
а радше про шлях між тінню й роздум.
Бо навіть коли трохи болить,
у твоїх очах — бажання світить.



#1132 в Різне
#188 в Поезія

У тексті є: вірші стихи

Відредаговано: 28.11.2025

Додати до бібліотеки


Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше