відлуння часу

За течією

Лине все
За течією
Вдаль
І куди зника
Усе оте
Що попливло
Удаль за нею
А я собі
Топчуся з дня удень
Намісці
Знов і знов
Що втомилася стояти
А нащо все ж
Казати як
Людині тяжко жити
Знов мовчати
І нікому
Про горе й сум
Ніслова не сказать
Як знову хтось
Каже що ти нездара
Змирись
І мовчки йди
Нікому не цікаво
Як будеш ти мовчати
Й враз
Заспокояться
І набриднеш
Кривдникам своїм
Та нащо
Довго так мовчати
Коли хочеш
Говорити
То говори
Хто заважає
Чи боїшся
Протистоять самим собі
А я іду собі удаль
За річкою
За течією
І лиш метелик
Знає де
Заховано ключ від душі

Хелен Шей

Подобається

#1972 в Різне
#414 в Поезія

У тексті є: вірші

Відредаговано: 19.04.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись