Розділ 20. Вічність. Невже я провалю завдання.

Я пройшов у залу з чітким наміром і був повністю націлений на те, щоб дізнатися розгадку. 

Чому Кай з минулого не зміг скласти те слово? Він робив це безліч разів, але жодного разу йому не вдалося. 

Отже, та королева зробила щось аби йому це раз по раз не давалося. 

Тут було холодно. Порівняно зі всіма іншими залами ця виглядала найбільш закинутою. Ніхто так і не надавав їй такого ж гарного вигляду як тим верхнім залам і це було дивно. 

Наче на неї хтось прокляття наклав. 

Пройшов у самий кінець і опустився на коліна перед різними скалками льоду. 

Господи, якою ж дурнею я мав зараз страждати, це було цілком нормальним занняттям для дитини, але для дорослого…

Чим ти, Каю думав, коли пропонував таку угоду. 

Це ж як насмішка у першу чергу над самим собою. 

І все ж я здогадався правильно. 

Вічність. Саме це я мав скласти ще тоді, але зараз у мене знову нічого не виходило. 

Evighed

Не вийшло. Може справа у мові, і подумавши декілька хвилин згадав, що фінляндською це слово звучить як. 

Ikuisuus

І знову неправильно. Зважаючи на те як її звати вирішив спробувати, німецькою, потім ще й корейською і навіть українською. Ну а раптом пощастило б. 

Але з останнім словом я нарешті вловив закономірність. Незалежно від мови мені завжди не вистачало брусочка на останню літеру. 

Отже, це завдання було від самого початку таким, що його неможливо виконати. 

Я підвівся зі свого місця і тільки зараз відчув, наскільки ж замерзли руки. 

Чекайте? 

Чи мама не говорила щось про стихію лід, якою я володію. 

Тоді я ж можу навчитися якось нею керувати, щоб мати змогу виконати це завдання навсправжки. 

От тільки, як втілити це в реальність навіть не здогадувався. 

З понурими думками повернувся у свою кімнату і задумливо пройшовся поглядом книжковою шафою. Має ж у нього бути, хоч одна книга, де персонажі мали магічні здібності і там було докладно описано, що для цього потрібно. 

У королеви запитати був точно не варіант, та й вона не відомо чи відповіла б йому. 

Шкода, що у нього не було жодної академки і те наскільки погано він пам'ятав більшість своїх сюжетів. 

Авжеж деякі назавжди залишалися у спогадах, а інші забувалися через свою подібність. 

Провів рукою обкладинками і нарешті завмер на одній з них. 

– Знайшов. “Привиди забутого щастя” 

Узяв її в руки і почав гортати сторінки. Якщо він таки не помиляється то у одному з розділів було те, що він шукав. 

А ось і воно. 

“Сила, яка була вже давно забута, знову вільно текла в твоїх жилах та тепер це видавалося чимось надто уже чужорідним. 

Ти вже давно відвикла від постійного контролю і вічних медитації. 

Від постійних тренувань і виснажень. 

Ти присвятила своє життя на її повернення, та зовсім забула як це мати сили” 

– Отже, мені потрібно тренуватися, але може я далі написав як це конкретно робиться, – пробурмотів, перелистуючи сторінки далі у пошуках відповідей. 

“– Ефермі! – ти кривишся від моїх слів, дратуєшся, що знову нічого не вийшло. 

Усе стало надто складно і тепер залежить від здібностей. Ти це розумієш не гірше за мене. 

– Альєше, я ж роблю усе можливо, тоді чому…– розпач застигає на твоєму обличчі.   

Підходжу ближче, стаю поруч і мовлю до тебе майже гіпнотизуюче. Та усе ж не дозволяю собі використати здібність на тобі. Навіть, якщо інколи щиро цього прагну. 

– Забула найважливіші правила? – запитую, стараючись тримати тон рівним і не роздратованим, – заплющ очі, зосередься, відчуй як магія тече по жилах, застосовуй і розплющуй очі. 

Твої очі наповнються смутком, а долоні стискаються. 

Авжеж колишній головній магессі це відомо і мабуть, ти відчуваєш найбільше приниження починаючи з низів. 

Та, хто раніше дивилася на нас з вершини своєї вежі”

– Ну доля чи точніше я просто не могли не покарати її за бездіяльність, коли вона могла врятувати дві ворогуючі країни ще з самого початку.

Правду кажучи, я завжди вважав, що усе починається з бездіяльності і потім вона як та лавина зносить на своєму шляху все. 

І це найстрашніше. 

Тому Ефермінея цілком заслужила на свою участь – бути позбавленою магічних сил. 

Та важливішим було інше – відповідь знайдена. 

Єдине як це все провернути за один день?