Родовий дар

Наступний тиждень пролетів майже непомітно. Спільні збори на вечірку, запрошення розділене на двох, або таки той келих пуншу знову зблизили нас з Елісон. І ставити цей зв’язок під загрозу я більше не мала бажання. Тому поступово, опинилась знову за дальнім столиком їдальні в компанії першого курсу.  Тип паче була ще одна причина не привертати зайвої уваги, і ім’я їй було - Адріан Блейк. З того злощасного вечора на вечірці, я старалась уникати місць де могла б з ним перетнутися. Підсвідомо очікуючи відплати за те, що опинилась не в тому місці і не в той час. Однак, за законом Мерфі, я все частіше вихоплювала з натовпу його самовпевнену постать, з незмінним виразом вселенської нудьги на породистому обличчі. На диво, він поводився тихо, і це змушувало мене нервувати ще більше.

Натанієль, після занять у професора Адамса, також пропав. З розмов вихоплених у кафетерії та коридорах я зрозуміла чому – практика. Випускні курси проходять стажування в департаментах королівської служби і якраз зараз йде набір у дипломатичний корпус.

Щоб якось відволіктись від нав’язливих думок, я з головою поринула у навчання. Тим паче, професорка Гебс, викладач Магічних потоків, яка так і не пробачила мені зрив першої лекції, з завидною регулярністю завалювала мене додатковою роботою. Сьогодні я намагалась видати пристойний реферат на тему: «Найвідоміші магічні фамілії Арелії і їх родовий дар». І тема дійсно виявилась цікавою, оскільки більшість дітей цих родин – навчались тут в Академії МУН. З Хронік великих домів я відразу вихопила прізвище Холл  - наближена до короля родина дипломатів, пов’язана  службою та далекими родинними зв’язками. Їх родовий дар був «дзеркало» - рідке вміння, що дозволяло імітувати магію інших відображаючи її як у справжньому дзеркалі. Іншим проявом родової магії був дзеркальний щит, який відбивав атаки будь-якого рівня. Практично абсолютний захист, і незамінні навички для дипломатів. Виходить, Натанієль також є дзеркалом? – майнула думка.

Далі у переліку стояла моя родина – Харт. Ми здебільшого емпати і безпомилково можемо зчитати настрій чи яскраві емоції. Чи говорить людина правду? – також можемо виявити. Тому часто в моїй родині працюють в Управлінні правопорядку та магічного контролю - як наприклад мій батько. Тільки на мені чомусь дар дав збій і проявився неправильно. Кому в поліції потрібно знати чи закоханий підозрюваний чи ні? – смішно ж правда.

Також у переліку знайшлась родина Міллер. Виявляється Елісон теж з древнього роду. Хоча, якщо чесно я не пам’ятала наближених до королівської родини Міллерів. Проте їх родовий дар був справді вражаючий – трансформація: форми, розміру, матерії. У рідких випадках - навіть зовнішності. Потенційно дуже небезпечна магія. І чому вона залишається в тіні суспільства?

А от прізвища Беннет  серед відомих магічних родин не було. Відомі банкіри і мабуть найбагатша родина, ну після королівської звичайно, але без родової магії.

Бе… Б… Б…Б…. Пальці самі забігали по сторінці у пошуку Блейків. Я ж маю знати до чого бути готовою? – виправдала я своє хвилювання. Блейки, як виявилось, володіли магією первинних бажань або Інстинктів. Будь-які інстинкти чи потребу тіла – буть то голод, спрага, сексуальний потяг – вони могли возвести до абсолюту. І з успіхом маніпулювали цими інстинктами. Родина Блейків дуже впливова. Радувало, що в них було одне обмеження – прямий контакт. Їм потрібен був фізичний доступ до тіла.

Мія а ж затримала подих читаючи ці рядки. Невже це правда? Невже Адріан справді володіє такою небезпечною силою? Вона згадала їх першу зустріч на межі пристойності, його пронизливий погляд та зухвалу посмішку... Так, така людина навряд чи обтяжена суспільними рамками і поняттям честі. Ардіан звик отримувати від життя все, примаймні все що він хоче. Його остерігались, його побоювались, його завджи проводжали поглядом.. хто настороженим, а хто із заздрістю. Однак, Мія раптом усвідомила, що майже усюди Адріан носив білі рукавички. Навіть у залах Академії чи кафетерію його руки завжди були вкриті тонкою шкірою...