Великий Дім запрошує Вас

Гуртожиток зустрів Мію запахом інтриги.. Це ледь вловимим шлейфом відчувалоь у всьому: як дівчата поспішали більше звичайного, як перешіптувались парочками, як загадково замовкали, варто було лишень наблизитись і це мовчання говорило більше за слова. Здавалося, звична рутина була порушена обіцянкою чогось захоплюючого, що вже маячило на горизонті.

Однак у кімнаті атмосфера не була настільки припіднятою. Елі сиділа за конспектами і лише кивнула у напрямку Мії, яка увійшла до кімнати. Мія вже майже поклала свою сумку на стіл, як забите плече пронизав біль і сумка замість столу впала на підлогу, а речі знов розлетілись хто-куди. «Серйозно? Ну що за день сьогодні»  - пробурмотіла вона собі під ніс, з помітним розчаруванням у голосі. «Ніби Меркурій у ретрограді чи щось подібне, і мені варто триматися сьогодні від усього подалі. На краще, для мене ж на краще» - з таким нерадісним висновком, нахиляючись за зошитами. Але серед цього хаосу увагу Мії привернув конверт, який визирав з під стосу розсипаних книжок.

- «Елі, що це?  Дивись» – покликала вона, дістаючи його з під столу. «Це твоє і лист впав зі столу?» – запитала Мія, роздивляючись тиснений візерунок стилізованого будинку на звороті.

- «Я так не думаю» – повільно відповіла Елісон підводячись з ліжка. «Стій, Мія, невже це те, про що я думаю?» – вже схвильовано затараторила Елі, а Мія збентежено насупила лоб.

«Це ж не може бути… В тебе запрошення від Великого Дому» -  майже пошепки завершила Елісон, крутячи конверт у руках. Відкриємо? – але руки вже не чекали схвалення господарки, у конверті на дорогому папері були лише чотири слова «Великий Дім запрошує Вас».

— Ти можеш у це повірити, Міа? — вигукнула Елі, а її очі вже сяяли як у дитини в очікуванні порадунку на Різдво. «Нас запросили на приватну вечірку!» - закружляла вона по кімнаті. Дивлячись на Елі, Мію накрило відчуття дежавю її перших днів в Академії, коли Елі була такою ж запальною і авантюрною. І як же приємно було знов відчути цю легкість і їх звязок.

- Не знаю, Елі, — проте нерішуче відповіла вона. «Я маю на увазі, хто взагалі надіслав це запрошення? – «І чому?» - вже подумки додала Мія. Навіжений хлопець у коридорі? Натанієль чи Шарлотта? Або взагалі ніхто з них.. і головне з якою метою?

- Та кого хвилює, хто це надіслав?  - знизавши плечима, відмахнулась Елі. «Це ексклюзивна подія, і я хочу бути там! До того ж, не кожен день нас запрошують на щось подібне. Мія, ми маємо прийняти його. – закрила питання Елісон.

— Добре, Елі, — зітхнувши, погодилася Мія. «Ходімо на вечірку. Але давай не втрачати розум і бути пильними. Гаразд?"- промовила Мія і вже подумки закінчила: "Хто знає, які секрети ховаються за цими зачиненими дверима? Адже кожна казка дає нам один і той самий урок. Гарні дітки ніколи не мають ходити у темний ліс одні. Зійди зі стежки і невідомо кого ти там зустрінеш чарівного принца чи голодного вовка. Або когось набагато страшнішого.."