Спадок

– Мія, я ж так і померти можу від цікавості – насупилась, Елі, але її очі так і іскрили, видаючи з головою. Як ти познайомилася з Натанієлем? – продовжила вона свій допит, сідаючи за парту в передостанній ряд амфітеатру аудиторії.

– Яка ж ти невгамовна! Мені справді не має про що розповідати. Ми  зіткнулися першого дня у головному вестибюлі, перекинулися кількома словами. Це все. Хоча, — додала вона з грайливим блиском в очах, — мушу визнати, у нього неймовірно гарні очі й дуже, дуже доброзичлива посмішка. Але це ти і без мене бачиш. – посміхнулась Мія.

— І це справді все? Елісон охоче включилася. — Справді, справді?

— Це правда, Елі! — відповіла Мія. Невже ти вже встигла нафантазувати шалений роман з ніжними почуттями?

«Я просто приголомшена, Мія», — зізналася Елі. «Наталієль Холл на випускному курсі, найкращий учень і зірка Академії, справжній джентльмен. Але зірка недосяжна, принаймні для дівчат першого курсу. За ним половина Академії непритомніє, а може, й більше» - міркувала вона.

— А що ти можеш сказати про Адріана?  - нахилившись ближче до Елі, запитала Мія. «Ми перетнулись у бібліотеці, і, скажімо так, ця зустріч пройшла не зовсім гладко. Він навіть не потрудився запитати моє ім'я, якщо можеш в це повірити. Я тільки сьогодні дізналась, хто він, — зізналася вона.

Елі кивнула на знак згоди, замислившись. «Адріан Блейк - без зусиль харизматичний, весь такий з таємничим виглядом та відтінком небезпеки, що ховається за його білими рукавичками. Він як магніт для драми та інтриг", - почала вона розповідь.

Заринувшись у розмову дівчата не помітили як пролунав дзвоник і почались заняття, схаменувшись занадто пізно. Суворий погляд професорки Гебс не обіцяв нічого доброго, коли вона прямувала прямо до них. У Мії стиснулося серце, коли вона зрозуміла, що їх спіймали.

— Міс Харт, — різким і владним голосом почала професор Гебс. «Чи є щось, чим ви хотіли б поділитися з класом? Щось настільки сенсаційне, що Ви дозволили собі зірвати свою першу лекцію магічних потоків? Наскільки мені відомо, Ви навіть з власними потоками не можете справитись.

Щоки Мії почервоніли, коли вона намагалася підібрати потрібні слова. — Вибачте, професоре, — затинаючись, промовила вона голосом, ледве вищим від шепоту. "Я просто..."

Але професорка Гебс перервала її помахом руки. «Я не потерплю зривів у своєму класі, міс Харт», — продовжила вона невблаганним тоном. «Ви тут новачок, але вже порушуєте дисципліну. За таку неповагу, боюся, мені доведеться призначити вам додаткову самостійну роботу, не менше ніж 30 сторінок і ніяких магічних рукописів, лише від руки. Часу у вас до наступного тижня. Тема: «Управління магічними потоками і їх вплив на ауру чарівників та людей  без проявлених магічних здібностей».

«Так, професоре», — лише могла відповісти Мія, мовчки проклинаючи себе за те, що дозволила їхній розмові вийти з-під контролю.

Відпустивши Мію на своє місце, професорка Гебс відразу повернулася до своєї лекції.

«Отже, як я вже сказала, — почала вона, блукаючи поглядом по уважних обличчях своїх студентів, — магія в нашому світі — це не просто вміння, відшліфоване роками навчання й практики, а право народження, яке тече в жилах практично у кожного. Але є й особливі навички, вірно, міс Харт?» — продовжувала Гебс, її погляд зупинявся на Мії. «Спадок, який передається з покоління в покоління, формуючи долі родин і цілих королівств. І наше завдання навчитись керувати цією силою, а не бути її маріонеткою».