Перший день

Емілія Харт стояла біля кованих залізних воріт Академії МУН, серце її билося від змішаних почуттів хвилювання та напруги. Вона поправила ремінь своєї сумки на плечі, оглядаючи красу земель, що розкинулись перед нею. Високі вежі корпусів тяглися до небес, прикрашені витонченими візерунками та вкриті містичними символами, що мерехтіли в світлі ранкового сонця.

Глибоко вдихнувши, Емілія переступила поріг і зробила перший крок на бруківку, що вела до головного корпусу. Її кроки відбивалися в тиші ранкового часу, і єдиним звуком, який супроводжував її, був легкий шелест листя на вітрі. Підходячи до входу, Емілія не могла не відчути велич і магію школи. Академія здавалась наповненою енергією, яка належала лише їй, мов навіть стіни мали власний чарівний дух. Відчинивши важкі двері, Емілія увійшла у фойє академії. Сонячне проміння проникало через вітражі, кидаючи барвисті соняхи на мармурову підлогу. Студенти метушилися, життя вирувало, без неї вирувало, поки без неї.

Емілія зупинилася на мить, її погляд блукав по фойє, аж поки не зачепився за групу студентів, які стояли неподалік. Вони сміялися й розмовляли, а в їхніх очах блищали очікування та надії. Підходячи до них, Емілія відчувала, що вона нарешті знаходиться в тому місці, де може бути собою. «Особлива» в Академії МУН (Магії Унікальних Навичок) було не завуальованим ввічливістю синонімом зневаги чи страху, а цілком пристойна оцінка здібностей. Норма для всіх студентів і буденність.  Тут всі були особливі і пишались цим.

Неочікувано для себе, вона почула чийсь голос, що вихопив її з власних думок. "Ти новенька, чи не так?" - запитав хлопець з приголомшливими синіми очима.

Заворожена його присутністю, Емілія відповіла усмішкою. "Так, я новенька. Мене звуть Емілія. Приємно познайомитися".

Хлопець усміхнувся, його очі засяяли цікавістю. "Ну, ласкаво просимо до Академії МУН, Емілія. Я Натаніель".  Але раптовий дзвінок, відірвав її від цих неможливих очей, і хлопець, наостанок посміхнувшись, зник у натовпі таких же поспішаючих студентів. Ну, що Міє, можливо, все не так погано, як ти думала.