15

Що б не доводилося проходити в житті, завжди сподівайся лише на себе, бо ніхто не братиме відповідальність за Твоє життя і виконання Твоїх бажань. 

Варто лише почати діяти і Ти побачиш, що довкола Тебе усе відбуватиметься найкращим чином, з'являться нові можливості, цікаві знайомства, життя знову заграє новими барвами. Ти у Себе одна і більше такої не буде, пам'ятай про те, де б не була і чим би не займалася.

Пригадую себе, дівчинкою... 14 - ти років, ще далеко( цілий рік до вивчення психології) та набуття нового життєвого досвіду з розумінням Себе та власного "Я".

Дівчинка, яка боїться відкриватися новому, бо не має права помилятися, маленька дівчинка-прокрастинатор, з негативним мисленням, цілою низкою тригерів, які псують життя. Здавалося б, це лише початок , ще все попереду, але Я наче і в душі розумію, чого б хотіла насправді, та блоки в голові, а разом і з тим суспільним "нічого хорошого з Тебе не вийде" та "Якщо не вмієш, навіщо берешся" гальмували процес внутрішнього росту та додавали ще більше сумнівів в собі.

Тоді на фоні цього всього перестала чути себе і досить болісно сприймала усі запитання на рахунок того чого б хотіла і яким чином планувалося досягнення цього.

У свої 15-ть якось почула таку фразу в свою адресу: "Ти можеш нескінченно страждати... навіть через найменші  дрібниці, а можеш почати вивчати психологію чи віднайти в собі талант до створення чогось цікавого".

Так почався мій шлях до самостійного вивчення психології.

Тоді взяла себе в руки і...почала вивчення з "батька психології" Зігмунда Фрейда. Мені ніхто не сказав дивися, краще почни з того, а потім з іншого, ні, такого й близько не було, в перший час я була готова здатися, так як добрий друг Фрейд давався досить важко, книги були досить важкими для сприйняття з великою кількістю термінів, які використовують психоаналітики з "енними" роками стажу роботи у сфері психології та психотерапії.

Але таки не здалася, на деякий час просто відклала Фрейда і почала читати книги Луїзи Хей про психосоматичні хвороби та їх значення. Поволі з роками навчилася відстоювати свою думку , проявляти емоції та жити життя так, як цього хочу я, незважаючи на думку оточуючих.

Я відкидала зі свого оточення аб'єзерів, боялася, що хтось образить, недовіряла людям через надлишкову брехню, падала і підіймалася, йшла далі звивистою стежиною життя.

Тепер я навчилася довіряти, розуміти обставини, дивитися над ситуацію з різних точок зору і аналізувати поведінку людей.

Нехай буде, що досі часом схильна робити поспішні висновки, але щаслива, що тепер точність їх виросла до 75%.

Хто б що не казав, завжди знаю, що відповісти і як зробити краще.

Робота над собою - це не те, що можна відзначити як повинність, а те, до чого варто прагнути кожного дня.