Силу, сміливість і впевненість набувають тоді, коли дивляться страху прямо в очі. Треба робити те, чого, здавалося б, ви зробити не зможете.
(Елеонора Рузвельт)
Любі дівчатка, страхи не беруться нізвідки, вони є породженням нашої уяви, нашого підсвідомого. Саме вони віддаляють нас від наших мрій та цілей, шляхом потоку думок на кшталт: "Я боюся помилитися"(в минулому та сама дівчинка, якій не давали ні другого шансу, ні права на помилку), "А раптом в мене не вийде"- (дівчинка, якій з дитинства говорили, щоб не була там, де її не просять, яка в дорослому житті втомилася постійно вести боротьбу з життям за своє місце під сонцем і ладна здатися, лише б усе завершилося."Та кому я здалася зі своїми знаннями та вміннями. Є й кращі спеціалісти(так званий синдром самозванця), "Мене ніколи не обирали, та і навряд чи оберуть", "Я не гідна свого способу життя чи скажімо...посади чи відпочинку, коли всі навколо працюють.
Наша основна ціль - забути про всі негативні установки з дитинства та підліткового періоду, дозволити собі відпустити ситуацію, зрозуміти, що вже немає тієї маленької дівчинки, якій прививали негативні установки про себе, зневіру у власних силах та боязнь проявлятися. Тепер ти інша, старша, більш досвідченіша, ніж будь-коли раніше, сприймаєш світ по-новому.
Тому, коли як не сьогодні починати ставати кращими?
#10 в Не художня література
#68 в Різне
психологія і роздуми, самодостатність, психологія особистості
Відредаговано: 27.09.2024