З дозволу автора.
Дуже цікава нестандартна історія з глибоким змістом. У багатьох релігіях є вірування, що людська душа розділена і вічно змушена шукати свою половинку (та сама Єва з ребра Адама). Ось про такий пошук ця історія. І це настільки зворушливо… Бо так хочеться раз і на все життя відчути, зрозуміти, знайти…
Уся історія пронизана містичністю та приємним гумором. Читається дуже легко, справді, як на одному подиху.
А ще такі живі описи Карпат — ніби я побувала там і на дотик відчула цей туман.
Головні герої — Леся та Олесь — та їх тіні, що живуть власним життям. Вразило, що тінь Олеся навіть має своє ім’я — Лесик (це так мило). Чесно кажучи, весь час очікувала, що Лесик назве тінь Лесі на ім’я (цього мені трохи не вистачило).
Але їх з’ясування стосунків та примирення з квітами — це просто вау.
Також дуже сподобався посил: «Ти або знаходиш свою другу половинку, або сходиш з розуму». І те, що показано, що ці дві половинки при всьому залишаються цілісними, повноцінними особистостями, а не просто якимось доповненням один одного, загубленим фрагментом.
Маленьке зауваження у 4 розділі: «Лесику … відірвався» чи «Лесю ... відірвалася». Дуже довго намагалася зрозуміти, до кого звернулася Марта.
До речі, другорядні персонажі також виглядають дуже «живими».
Однозначно рекомендую до прочитання — історія залишає гарний післясмак.
Посилання на твір: https://booknet.ua/book/tn-mogo-sercya-b444438
#236 в Різне
#30 в Не художня література
те що вас можливо зацікавить, мої думки, підтримка інших авторів
Відредаговано: 25.12.2025